
Вопрос задан 08.02.2019 в 13:48.
Предмет Українська мова.
Спрашивает Курбангелди Нурасыл.
Якось усі тварини стали однаковими


Ответы на вопрос

Отвечает Қоспан Қамажай.
Будь ласка, наступного разу формулюйте питання ясніше. Добре, що я пам'ятаю це завдання: написати казку, яка починалася би з цього речення. Ось, тримайте казочку:
==============
Якось усі тварини стали однаковими. А казка буде про те, чому так сталося і що з цього вийшло.
Коли звірі були різними, вони постійно заздрили один одному. Малі заздрили великим, бо ті сильні, а великі - малим, бо тим менше їжі треба і місця де жити. Травоїдні заздрили хижакам, а хижаки - травоїдним. І всі звірі молилися своєму звірячому богові, скаржилися на життя, аж доки набридло йому всі ці скарги чути. І сказав звірячий бог: "Не хочете бути різними? Гаразд, побудьте однаковими. Місяця вистачить, як на мене, щоб ви порозумнішали. Все ж таки я бог і повинен добрим бути..."
Прокинулися звірі однаковими. Сперше, звісно, зраділи: нікому заздрити не треба. Всі однакові: не великі, не малі, і всі травоїдні. Але швидко виявилося, що це не дуже добре. Місця де жити замало - адже різні тварини могли жити на одному місці, не заважаючи один одному. Їжі теж скоро стало бракувати... Два тижні пройшло - і почався голод, бо всю траву з'їли однакові звірі. Три тижні пройшло - ані листочка на кущах деревах не залишилося, кору і ту з'їли.
Сидять звірі голодні, плачуть: "Які ж ми були дурні! Хто ж знав, що однаковими бути зовсім не весело. Були б ми різними, жили б собі і не тужили, а так загинемо ми голодною смертю!". Почув їх звірячий бог та зробив їх знов такими, як були. Зраділи звірі і більше не скаржилися на те, що різні.
==============
Якось усі тварини стали однаковими. А казка буде про те, чому так сталося і що з цього вийшло.
Коли звірі були різними, вони постійно заздрили один одному. Малі заздрили великим, бо ті сильні, а великі - малим, бо тим менше їжі треба і місця де жити. Травоїдні заздрили хижакам, а хижаки - травоїдним. І всі звірі молилися своєму звірячому богові, скаржилися на життя, аж доки набридло йому всі ці скарги чути. І сказав звірячий бог: "Не хочете бути різними? Гаразд, побудьте однаковими. Місяця вистачить, як на мене, щоб ви порозумнішали. Все ж таки я бог і повинен добрим бути..."
Прокинулися звірі однаковими. Сперше, звісно, зраділи: нікому заздрити не треба. Всі однакові: не великі, не малі, і всі травоїдні. Але швидко виявилося, що це не дуже добре. Місця де жити замало - адже різні тварини могли жити на одному місці, не заважаючи один одному. Їжі теж скоро стало бракувати... Два тижні пройшло - і почався голод, бо всю траву з'їли однакові звірі. Три тижні пройшло - ані листочка на кущах деревах не залишилося, кору і ту з'їли.
Сидять звірі голодні, плачуть: "Які ж ми були дурні! Хто ж знав, що однаковими бути зовсім не весело. Були б ми різними, жили б собі і не тужили, а так загинемо ми голодною смертю!". Почув їх звірячий бог та зробив їх знов такими, як були. Зраділи звірі і більше не скаржилися на те, що різні.


Топ вопросов за вчера в категории Українська мова
Последние заданные вопросы в категории Українська мова
Предметы
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili