Вопрос задан 29.10.2018 в 18:06. Предмет Українська мова. Спрашивает Славкина Лиза.

Твір моя вулиця взимку

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Якунин Дима.
Я стою біля під'їзду свого будинку на вулиці (і напиши свою вулицю). Я дуже люблю гуляти взимку по нашій вулиці.       Іду по свіжому снігу, слухаю його скрип під ногами. Як хороший наш двір взимку! Дерева немов на бал зібралися: в білих пишних шубках стоять молоді їли, белоствольние берізки наділи святкове вбрання.       Поруч з нашим будинком знаходиться дитячий майданчик з яскравими гойдалками. Зараз вона покрита сніговою ковдрою.        Іду вздовж по тротуару. Крізь скло вікон перших поверхів видно життя нашої вулиці: хтось зайнятий домашніми справами, хтось читає, пише, хтось дивиться телевізор ...        І від цього всього стає так добре і приємно, що хочеться йти і йти вздовж цієї гарної і милою мені вулиці: природа під сніговим теплим покривалом виблискує білизною.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Моя вулиця взимку

Холодний зимовий ранок огортає мою вулицю в покривало з кришталевих сніжинок. Кожен день я виходжу зі свого теплого будинку, щоб відчути на собі охолоджуючий подих зими. Моя вулиця, розташована в спокійному та затишному районі, завжди вражає своєю красою та атмосферою.

Намело яскраво-білого снігу, який ляже на дахи будинків та гілочки дерев. Дерева на вулиці втрачають свої останні листочки, але отримують нове життя від снігу, що покриває гілки і створює неповторну зимову казку. Кожен кущ, кожна трава на моїй вулиці одягаються у блискучу сніжну шубку, яка розсипається на сонячному світлі, створюючи нескінчену мереживну мозаїку.

Мимоволі та з гарячим чаєм у руках я виходжу на вулицю. Її образ ввійшов у мене у звичку та став частиною мого життя. Коли я ступаю на холодний сніг, відразу починається концерт хрусту, який надовго залишається у моїй пам'яті. Кожен крок - це новий звук, який додає частинку радості до мого дня. Сонце застелює сніжний килим теплим світлом, і вулиця перетворюється на прихисток для казкових персонажів.

Мої сусіди також люблять цю вулицю. Маленькі діти радіють сніжним баталіям та роблять сніговиків, незважаючи на холод. Дорослі же виходять на вулицю, щоб помандрувати на лижах чи санках, роблять катання на коньках по крижині озера. Змагання завжди супроводжує весела музика та гамір дитячого сміху.

Після сніжного катання повертаюся додому, і найбільші задоволення отримую, коли розгортаю картку з вікном на свою вулицю. Ця прекрасна картинка, розфарбована сонячним промінням і білим снігом, завжди робить моє серце теплим та радісним.

Моя вулиця взимку - це маленька усміхнена казка, яка завжди чекає на мене за порігом мого будинку. Вона приносить спокій та натхнення, світлі емоції та радісний настрій. Я завжди горжусь тим, що саме ця вулиця - мій дім, мій маленький куточок щастя, який віддає мені посмішку кожного дня.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос