Question

Складіть твір оповідання на основі побаченого.Срочно даю 100 балів

Answer 1

Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували ,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с прохожих....Вона так обережно його тримала,як самий найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...Я не втрималась и заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила залиши свою адресу....пізніше я дізналася,що батьків позбавили батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй подарувала цуценя))))

Answer 2

Загадковий ліс

Серед дрібних горбків, під стіною неприступних гір, залягав загадковий ліс. Прикритий хмарами, він видавався занепокоєним і таємничим. Листя на деревах було червоним, ніби перетворене на кров, а крона казково змінювала свої відтінки кольору. Хто би міг подумати, що саме цей ліс скриває у собі нічим не пояснені таємниці!

Жителі сусіднього села завжди з трепетом споглядали на нього. Багато хто з дещо сміливих відважувався увійти всередину, в темряву лісу, але ніколи не повертався додому. Саме через це шляхетна молодь дістала спокусу й привабливість досліджувати це загадкове місце.

І от одного ранку, коли назбирався достатній сміливий колектив, вони вирішили увійти в середину лісу. Хлопці та дівчата, зброєні лише моральною силою, кидалить виклик невідомому і розпочинали свій шлях любопитства.

Увійшовши всередину лісу, вони відразу помітили незвичайну тишу. Лише строкаті промінчики сонця пробивалися крізь густі гілля і падали на яскраві неповторні квіти, які ростуть лише в цьому лісі. Але ніхто не міг зайнятися спостереженням за цим дивом, адже їхня увага привертала щось більш казкове.

Зачіпаючи гілки, жителі села проникали все глибше і глибше, аж раптом наляканий птах злетів з невеликої гілки поблизу. Це викликало замішання та бурхливі шепоти серед подорожників. Вони були зайняті розведенням та вказівками, щоб не загубитися у цьому лісі.

День майже закінчувався, і подорож здавалася ніколи нескінченною. Однак, коли всі вже ледве змогли їхати на ногах, вони зустріли сторожа лісу. Це була дивна істота із зеленими очима, що блищали яскравою вогнистою зорею. Її могутні ноги, схожі на дубові узлісся, виросли з коренів землі, підтримували гірський покрив.

Старий сторож людського одпочилу привітав мандрівників і розповів їм про древню легенду, яка жила тільки в цьому лісі. За лісом горіли аметистові гори, на яких позасьвічував сріблястий місяць. Ніхто не бачив цього світу, але нескінченні чари таємничості лісу були самим справжнім скарбом.

Подорожники були зачаровані цією легендою. Готові повернутися додому, вони перетворилися на справжніх дослідників загадок, які не раз відкривали таємничі джерела світу.

Цей ліс, з дивним запахом квітів, шумом кришталевих водоспадів та магію рослин, привертає інтерес людей з усього світу. Ліс став символом сміливості і розумного дослідження.

Так закінчилася наша подорож в загадковий ліс, який пропонує нам багато краси, чар таємниць і навчає нас бути справжніми героями.