Question

Твір-мініатюра на тему "немає друга понад мудрість"

Answer 1

Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з (імя), якого всі друзі називають (імя). Мама кілька разів спробувала поправити нас: «Чому (імя)? Хоча б (імя)». Але залишалося звичне: «(імя)».
Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах:  (імя) на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, так було раніше. Зараз усі погодилися з цією дружбою.
(імя)  — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. Я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку Галю. Мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. Ще: Диня абсолютно не любить Читати і взагалі вчитися. Коли підходить час робити уроки, він може заплакати. Для нього що англійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. А взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. Ми обоє захоплюємося різними хімічними дослідами, найчастіше потай від дорослих. Одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у Дині. Йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «Швидку». У лікарні довго допитувалися: «Як це сталося?» І мій друг твердо відповідав: «Упав ненавмисно в багаття». Його дід жахливо злився: «Дивися, просто як на допиті». Але Диня стояв на своєму. Спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. Але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. А головне — Диня зумів довести, що він чудовий друг. Адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу. 

Answer 2

Немає друга понад мудрість

У маленькому селищі на околиці жив один старий мудрець. Його ім'я було Ілля, і він був відомий своєю глибокою мудрістю та розумом. Люди з усіх куточків землі приходили до нього, щоб отримати поради та навчання. Ілля завжди був відкритим до спілкування та готовий допомогти всім, хто звертався до нього.

Одного разу, до селища прибув мандрівник на ім'я Андрій. Він був молодим і енергійним, але не виявляв особливої зацікавленості до мудрості чи духовного розвитку. Замість цього, він шукав пригоди та розваги. Андрій почув про мудреця Іллю та вирішив зайти до нього, просто щоб скоротати час.

Коли Андрій зустрів Іллю, він був вражений його виразними очима та мудрим виглядом. Мудрець запропонував Андрію затриматися і послухати його мудрість. Андрій погодився, не знаючи, що ця зустріч поверне його життя заново.

Ілля розповів Андрію про важливість мудрості та духовного розвитку. Він сказав, що найбільші пригоди та задоволення можуть бути знайдені усередині нас, у нашому внутрішньому світі. Він пояснив, що друзі та розваги можуть приносити тимчасове щастя, але мудрість дарує нам справжнє задоволення та щастя.

Андрій спочатку був незадоволений цими словами. Він вірив, що лише пригоди та розваги можуть зробити його щасливим. Але з часом, коли він почав думати про ці слова, він зрозумів, що Ілля був правий.

Андрій почав відкривати свій розум та душу для мудрості. Він став займатися медитацією, читати мудрі книги та вчитися від інших мудреців. Його світогляд почав змінюватися, і він знайшов глибоку задоволеність та щастя у внутрішньому світі.

Андрій зрозумів, що немає друга понад мудрість. Друзі можуть приходити і йти, розваги можуть минати, але мудрість залишиться з нами назавжди. Вона є найважливішою речовиною, яку ми можемо накопичувати в житті.

Так, Андрій став мудрим і впевненим в собі. Він використовував свою мудрість, щоб допомагати іншим та приносити користь світу. Він був прикладом для багатьох, навчаючи їх цінності мудрості та духовного зростання.

Таким чином, немає друга понад мудрість. Вона є нашим внутрішнім компасом, який веде нас до справжнього щастя та задоволеності. Тож, давайте віддамо своє серце мудрості та відкриємо нові горизонти у своєму житті.