Вопрос задан 15.08.2018 в 17:50. Предмет Українська мова. Спрашивает Книш Аня.

Твір-мініатюру на тему"Біля синього моря"

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Степанцов Артём.
   Твір-мініатюру "Біля синього моря" пропоную скласти так:
   Яке ж чарівне синє море! Воно вабить усіх своєю безмежністю. Сядеш на березі, й дивишся вдалечінь. На морі, як і в горах, найкраще відчувається єдність природи і людини. Ось наздоганяють одна одну хвильки, а потім розбиваються о берег. В небі літають чайки. Море - це частина їхнього життя. Шум води, співи чайок, веселі голоси дітлахів - все це пісні моря. Біля синього моря ти стаєш частиною природи та відчуваєш справжню гармонію. 
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Біля синього моря, де хвилі ласкаво грають з піщаними берегами, знаходиться маленьке укриття від шуму і суєти повсякденного життя. Це місце, де можна знайти спокій і гармонію, відчути себе одним з природою і відпочити від напруження міського життя.

Приходячи сюди, мої думки звільняються від буденних турбот і починають плисти разом з вітром, що приносить з собою солону аромат моря. Струмені світла проникають через густі гілки дерев, намагаючись пробитися крізь тіні і створюючи гру світла і тіні на піщаному покриві.

Тут, на березі синього моря, знаходиться моя улюблена лавка. Вона зроблена з дерева, витертого часом, але все ще міцного і надійного. Саме на цій лавці я проводжу безліч годин, спостерігаючи за грою хвиль, які ніби танцюють під мелодію вітру. Серце сповнюється спокоєм, коли я дивлюся на безмежну просторість моря, що тягнеться до горизонту.

Під ногами я відчуваю теплоту піску, який м'яко обіймає мої стопи. Його дотик нагадує про те, що я є частиною цієї величезної природної мозаїки. Іноді, коли хочеться змін, я занурюю свої ноги в прохолодну воду моря, ніби занурюючись в новий світ, де всі проблеми і здорові турботи зникають.

Біля синього моря час майже зупиняється. Тут можна відчути безконечність і вічність, які постійно нагадують про те, що навколо нас є багато більше, ніж тісне міське середовище. Сильний запах моря, свіжий бриз і шелест хвиль створюють мелодію, яка відчаровує всіх, хто відчуває її силу.

Тому, коли втомленість охоплює мене, коли хочеться втекти від шуму світу і знайти внутрішній спокій, я завжди повертаюся біля синього моря. Це моє місце, де я можу знайти себе, знайти гармонію і знову зарядитися енергією, яка потрібна для подальшого подорожування життям.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос