Question

ПІДГОТОВКА ДО К.Р.коротко написати найголовніше про займенник-6 пунктів​

Answer 1

Ответ:

1. це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

2. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто?

3.  Займенники поділяють на розряди:

Особові:

я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони

Зворотний:

себе (відсутня форма Н.в.)

Присвійні:

мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їх, їхній

Вказівн:

той, цей, такий, стільки

Питальні:

хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні :

хто, що, який, чий, котрий, скільки

Означальні:

весь (увесь), всякий (всяк), кожний (кожен), жодний (жо­ден ), інший, сам, самий

Неозначені:

дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, абиякий, абихто, абищо, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-чий, котрийсь, скільки-небудь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, невідь-хто, невідь-що

Заперечні:

ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки

4. Усі займенники змінюються за відмінками, а співвідносні з прикметниками можуть мати ознаки роду й числа.

5. У реченні займенники виступають тими самими членами речення, що й іменник, прикметник, числівник, з яким во­ни співвідносяться

6.

Разом пишемо:

Неозначенi займенники з частками де-, аби-, -сь:

дехто, абиякий, щось.

Заперечнi займенники з часткою нi:

нiхто, нiякий.

Окремо пишемо:

Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник:

нi з ким, будь у що.

Через дефiс пишемо:

Неозначенi займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь:

хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Разом пишеться займенник у варіанті:будь/з/кимаби/чийказна/хтобудь/який Будь з ким, абичий, казна-хто, будь-який.

Объяснение:

Answer 2

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.

Answer 3

Займенники - це частини мови, які вказують на особу, предмет чи явище, не називаючи їх напряму. Давайте розглянемо найголовніше про займенники у шести пунктах:

1. Визначення займенника: Займенник - це частина мови, яка використовується для заміни іменника (особи, предмета, явища) з метою уникнення повторень та надання різноманітності в мовленні.

2. Види займенників: - Особові займенники: Вказують на особу чи осіб, які беруть участь в дії (я, ти, він/вона/воно, ми, ви, вони). - Вказівні займенники: Вказують на конкретний предмет чи явище в просторі або часі (цей, той, отой, такий). - Запитальні займенники: Використовуються для створення питань (хто? що? який?). - Відносні займенники: Вводять підрядні складнопідрядні речення та поєднують дві частини тексту (що, який, хто, чий). - Неозначені займенники: Замінюють іменники в ситуаціях, коли точний об'єкт невідомий або невизначений (багато, кілька, хтось, щось).

3. Сполучення з прийменниками: Займенники можуть використовуватися у сполученні з прийменниками для вираження місця, напрямку чи інших відносин (з ним, на неї, від тебе).

4. Форми займенників: Займенники мають різні форми залежно від відмінка, числа та роду. Наприклад, "цей" може мати форми "цей", "ця", "це", "ці" залежно від того, що вказується та в якому контексті.

5. Вживання в реченні: Займенники вживаються для уникнення нудних повторень, поліпшення зв'язку між реченнями та зроблення мовлення більш зручним та експресивним.

6. Правильне вживання в контексті: Важливо вибирати правильний займенник в залежності від контексту та ситуації. Неправильне вживання може призвести до непорозумінь чи невірного вираження думок.

Сподіваюся, це надає короткий, але зрозумілий огляд займенників українською мовою.