Question

≪ 100 Баллов≫ Роздавити розділові знаки-- помогите пожалуйста нужно было написать пересказ текста но я не уверен что сам правельно раставил знаки препинания хочу перепроверить__ Високе сине небо здавалося ще дальшим ї не доступнішими високі сосни та розлогі дуби відносили його в гору на своїх верхівках дерева були ще волі проте покрити сонячним промінням справляли не таке похмуре враження як зимою цього квітневого дня вони були ясні усміхнені і весь їх вигляд обіцяв ясну щедру зелень дивували чорні стовбури дерев кущі уже з позеленілою корою кущики блідої трави І теплі та ніжні хвилі проміння низько над землею пролітав Джміль басовито гудучи ми були зачудовані тім джмелем вайлуватим сонним ще дерева не цвіли щоб можна було збирати пилок ото хіба що ряст синів де не де прислухаючись до веселого співу пташок які проймали повітря своїми мелодійними й гострими голосами їхній весняний щебет посував до чорного лісу до сірої стелиною листям землі він немов народжувався в грудях самого квітня инув хвиля за хвилею повітря збуджено напружено жило цім співом якому звучало весняне оно.

Answer 1

Високе синє небо здавалося ще дальшим і недоступнішим. Високі сосни та розлогі дуби відносили його вгору на своїх верхівках. Дерева були ще голі, проте, покриті сонячним промінням, справляли не таке похмуре враження, як зимою. Цього квітневого дня вони були ясні, усміхнені, і весь їх вигляд обіцяв ясну щедру зелень. Дивували чорні стовбури дерев, кущі уже з позеленілою корою, кущики блідої трави І теплі та ніжні хвилі проміння. Низько над землею пролітав джміль, басовито гудучи. Ми були зачудовані тим джмелем, вайлуватим, сонним. Ще дерева не цвіли, щоб можна було збирати пилок, ото хіба що ряст синів де не де. Прислухаючись до веселого співу пташок, які проймали повітря своїми мелодійними й гострими голосами, їхній весняний щебет пасував до чорного лісу, до сірої, встеленої листям землі. Він немов народжувався в грудях самого квітня, линув хвиля за хвилею, повітря збуджено, напружено жило цим співом, в якому звучало весняне оно.???

Answer 2

Високе синє небо здавалося ще дальшим і недосяжнішим. Високі сосни та розлогі дуби відносили його вгору на своїх верхівках. Дерева були ще волі, проте покриті сонячним промінням, справляли не таке похмуре враження, як зимою цього квітневого дня. Вони були ясні, усміхнені, і весь їх вигляд обіцяв ясну, щедру зелень. Дивували чорні стовбури дерев, кущі уже з позеленілою корою, кущики блідої трави.

І теплі, та ніжні хвилі проміння низько над землею пролітали. Джміль басовито гудучи ми були зачудовані тим джмелем. Вайлуватим, сонним ще, дерева не цвіли, щоб можна було збирати пилок, ото хіба що ряст синів, де не де. Прислухаючись до веселого співу пташок, які проймали повітря своїми мелодійними й гострими голосами, їхній весняний щебет посував до чорного лісу, до сірою стелиною листям землі. Він немов народжувався в грудях самого квітня. Інув хвиля за хвилею повітря, збуджено напружено жило цім співом, якому звучало весняне оно.