Question

Творчий диктант на відновлення. Запишіть текст, уживаючи слова і сполучення слів, що в дужках, у відповідній відмінковій формі. Визначте синтаксичну роль самостійних частин мови, ужи-тих із прийменниками. Був собі вʼяз. Звичайний вʼяз, привезений багато років тому (якийсь гай) і посаджений (наш двір). Старі пожильці памʼятають його ще підлітком, а тепер - це красень дідуган. Гіллям своїм він затінив мало не все подвірʼя. (Вʼяз) стояла лавочка, і (вона) однаково добре було спочити і літнім духмяним вечором, і прохолодним ранком. Вʼяз мовби підкреслював вічність жит-19, і хоч би яке горе чи радість траплялися (будинок), він не був байдужий (той). Вʼяз разом (усі) печалився і радів - він знав усі родинні секрети, і не Однієї сімʼї, а багатьох сімей, які здавна жили (наш будинок). Скільки люх-ских сварок і скільки гарячих любовних історій переслухав він (свій вік) (За В. Земляком). * Дослідіть, з якими частинами мови вжито прийменники в тексті.

Answer 1

Ответ:

У тексті вжито прийменники з різними частинами мови: з дієсловами (привезений багато років тому, посаджений наш двір, переслухав він свій вік), з іменниками (наш двір, літнім духмяним вечором, прохолодним ранком, будинок, той, усі, однієї сім'ї, багатьох сімей), з прикметниками (якийсь гай), з прислівниками (однаково добре), з числівниками (багато років тому).

Самостійні частини мови в тексті:

іменники: вʼяз, гіллям, лавочка, вічність, горе, радість, сварок, історій, секрети;

дієслова: був, стояла, було, затінив, пам'ятають, траплялися, печалився, радів, знав, переслухав;

прикметники: звичайний, старі, красень, гарячих, любовних;

займенники: він, той, усі, неї.

Прийменники в тексті виконують різноманітні синтаксичні ролі: вказують місце дії (наш двір), час (багато років тому, літнім духмяним вечором, прохолодним ранком), причину (з давніх часів), співвідносять іменник з іншими частинами речення (пам'ятають його, знав усі родинні секрети, переслухав він свій вік) і т.д.

(5 звезд + коронка, очень поможет в продвижении)

Answer 2

Був собі вʼяз. Звичайний вʼяз, привезений багато років тому (якийсь гай) і посаджений (наш двір). Старі пожильці памʼятають його ще підлітком, а тепер - це красень дідуган. Гіллям своїм він затінив мало не все подвірʼя. (Вʼяз) стояла лавочка, і (вона) однаково добре було спочити і літнім духмяним вечором, і прохолодним ранком. Вʼяз мовби підкреслював вічність жит-19, і хоч би яке горе чи радість траплялися (будинок), він не був байдужий (той). Вʼяз разом (усі) печалився і радів - він знав усі родинні секрети, і не Однієї сімʼї, а багатьох сімей, які здавна жили (наш будинок). Скільки люх-ских сварок і скільки гарячих любовних історій переслухав він (свій вік) (За В. Земляком). * Дослідіть, з якими частинами мови вжито прийменники в тексті.

У даному тексті прийменники вжито з різними частинами мови. Отже, привезений і посаджений є прикметниками у формі місцевого відмінка разом з прийменниками "багато" та "наш". Наприклад, "привезений багато років тому" - де багато є прийменником, а "наш двір" - де наш є прийменником. Також, у реченні "і хоч би яке горе чи радість траплялися (будинок)" прийменники "хоч" та "чи" вжиті зі займенниками "би" та "яке" відповідно.