Question

Міні-твір про українську мову коментуючи такі рядки поета. О слово! Будь мечем моїм!Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетисяДощами судними над ним. (Олександр Олесь)потрібно до завтра,даю 50 балів ​

Answer 1

Ответ:

Українська мова – це джерело незрівняної краси та виразності, яка передана в цих рядках Олександра Олеся. Слово, у них, набуває символічного значення. "О слово! Будь мечем моїм!" – відзначається важливість мови для автора, яка може бути інструментом впливу та виразності. Подальші рядки закликають мову бути "сонцем", яке освітлює та вдихає життя в рідний край, розлитися як "дощами судними". Ці слова свідчать про глибоку поетичну любов до української мови та її ролі в культурному спадку.

Answer 2

Українська мова - жива, красива та могутня. Відображаючи в собі багатство національної культури, вона відтворює почуття, емоції та думки українського народу. У рядках поета Олександра Олеся "О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним", він використовує сильні образи та метафори, щоб передати вагомість та значущість української мови.

Перша репліка "О слово! Будь мечем моїм!" вказує на те, що поет вважає мову своїм знаряддям, своїм оружним мечем. Це виражає його віру в силу мови та її здатність боротися за ідеали та правду. Він закликає мову стати сильною та відважною, як меч, щоб захищати національну ідентичність та культуру.

Друга репліка "Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним" використовує образ сонця та дощу, щоб передати велич та поширення української мови. Сонце вважається символом світла та життя, а дощ - символом очищення та зростання. Поет бажає, щоб українська мова сяяла як сонце, освітлюючи та надихаючи світ, і розлетілася по всьому краю, як дощами, що приносять нове життя.

Ці рядки Олександра Олеся викликають почуття гордості та національної свідомості. Вони нагадують нам про вагомість української мови та її вплив на нашу історію та культуру. Українська мова - це не тільки засіб спілкування, але й символ національної ідентичності та самовизначення. Вона об'єднує нас та дозволяє нам виразити свою сутність та почуття. Тому ми повинні берегти та пишатися своєю мовою, як великим скарбом, який отримали в спадок.