Question

Бат…ко був дуже ніжний часто обнімав мене цілував. Також бат…ко любив дітей бав…вся зі мною і з чужими дітками любив жартувати завжди був оптимістом. У ро…мові часто вживав прика…ки. На всі д…тячі фільми чи у цирк теж водив мене бат…ко. Та найбіл…ше мені запам…ятався фільм «Сорочинський ярмарок». Коли мені було сім років, батько на літо відіслав нас із мамою у село, звідки був Остап Вишня. І це теж дуже врізалось у мою пам…ять. Потім, перед війною, він два літа одвозив мене в Полтаву до тітки, яка жила на околиці міста. У будинку, де ми жили у Хар…кові, під нами були крамниці, а тому цілий рік у дворі стояли коні, які пр…возили туди товари

Answer 1

Ответ:

Відредаговано

Батько був дуже ніжний часто обнімав мене цілував. Також батько любив дітей бавився зі мною і з чужими дітками любив жартувати завжди був оптимістом. У розмові часто вживав приказки. На всі дитячі фільми чи у цирк теж водив мене батько. Та найбілеше мені запам'ятався фільм «Сорочинський ярмарок».

Коли мені було сім років, батько на літо відіслав нас із мамою у село, звідки був Остап Вишня. І це теж дуже врізалось у мою пам'ять. Потім, перед війною, він два літа одвозив мене в Полтаву до тітки, яка жила на околиці міста. У будинку, де ми жили у Харкові, під нами були крамниці, а тому цілий рік у дворі стояли коні, які привозили туди товари.

Answer 2

Батько був дуже ніжним і люблячим. Він часто обнімав мене і цілував, показуючи свою любов і турботу. Також батько був дуже добрим до дітей і любив проводити час зі мною і з іншими дітьми. Він любив жартувати і завжди був оптимістом, передаваючи мені позитивність і радість.

У наших розмовах він часто вживав приканчі фрази, що робило наші спілкування ще більш цікавими. Він водив мене на всі дитячі фільми і у цирк, створюючи незабутні спогади. Однак, найбільше запам'ятався мені фільм "Сорочинський ярмарок", який ми переглянули разом. Цей фільм залишив глибокий слід у моїй пам'яті і завжди нагадував мені про наші спільні моменти.

Коли мені було сім років, батько відправив нас з мамою на літо до села, де був Остап Вишня. Це також стало незабутнім досвідом, який врізався у мою пам'ять. Перед війною, батько два роки відвозив мене в Полтаву до тітки, яка жила на околиці міста. Жити в будинку у Харкові, де під нашим поверхом були крамниці, було цікаво, оскільки протягом цілого року у дворі завжди були коні, що привозили товари.

Таким чином, спогади про моє ставлення до батька заповнені ніжністю і любов'ю, про його здатність робити життя яскравим навіть простими речами, такими як фільми або поїздки до села. Я назавжди збережу ці спогади і цінитиму батька за його безмежну любов і турботу.