Question

Головне в текстi. На величезному, просто безкрайому лану гречки пасуться бджолята. Як гарно їм тут на просторах, у білому квітучому царстві! Трудитись — ото в них справжнє життя. І мед вони носять пудами. Порядкує коло бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певне, щоб краще роїлися, не хворіли та веселіше носили нектари з близьких і далеких квіток. Бува, дядько і вухом прикладеться до бджолиної хатки, мов лікар до чийогось серця. Якби щось не так, бджоли одразу занепокоїлись би, загули тривожно. Усе в них мудро облаштовано. В усьому порядок та лад. А між собою як дружно живуть! Як дбайливо годують вони одна одну з весни, коли ще кволі, слабенькі... І погоду бджола чує краще за нас. Якщо зранку весело, стрімко літає, так і знайте: день буде погожий, сонячний. Ходить дядько Роман неквапно поміж вуликів. Вийме рамцю, що вся ворушиться золотикрилками, й довго розглядає її до сонця. Хоч би що він робив з бджолами, хоч би як їх трусив під час оглядин чи переселень, вони його не кусають. Якось, коли збирав рій у садку, бджоли геть обліпили його, вкрили всуціль, аж навіть білої сорочки не стало на ньому видно. А він у цій живій бджоляній кольчузі не виказує ніякого неспокою, тільки усміхається з-під вусів.

Answer 1

бджоли трудяться все життя. За ними доглядає дядько Роман. Бджоли не бояться його.

Answer 2

Ответ:

Объяснение:

Дядько Роман, кажуть, знає таємну бджолину мову. Старанно доглядає за бджолами.

Answer 3

Текст описує життя бджіл у вулику та взаємодію з дядьком Романом, який, за вказівкою тексту, володіє здатністю розуміти мову бджіл та спілкуватися з ними.

Автор передає враження від життя бджіл у лані гречки, підкреслюючи гарноту та працьовитість цих комах. Описуючи роль дядька Романа, автор створює враження, що він уважний спостерігач і добрий провідник для бджіл, щоб вони жили щасливо та виробляли мед.

Дядько Роман вважається свого роду "лікарем" для бджіл, бо він уміє відчувати їхні потреби та має здатність спілкуватися з ними так, ніби розуміє їхню мову. Така взаємодія дозволяє йому піклуватися про їхнє благополуччя, відчувати настрій бджіл та реагувати на будь-які зміни в їхньому житті.

Описуючи сцену, коли бджоли вкрили дядька Романа, автор показує, що він знаходиться у гармонії зі своїми "пацієнтами", відчуваючи повне співжиття з ними. Він не тільки знає їхню мову, а й здатний відчувати їхні емоції та реакції.

Загальний настрій тексту передає дивовижну спритність та організованість бджіл у світі, де кожен момент життя вулика має своє значення. Дядько Роман, як майстер у розумінні бджільної мови та спілкуванні з ними, створює враження мудрої, турботливої постаті, що допомагає бджолам у важливих аспектах їхнього життя.