Question

1. Яка різниця між простим та складним реченням? 2. Назви різновиди складного речення. 3. Які сполучники відомо? 4. Розділити сполучники: але, де якби, то, і, та, коли, щоб, проте, або, хоч, чи, хто, бо. 5. Наголос: лате, випадок, ваги.

Answer 1

Ответ:

1. Просте речення містить один сказник і одну думку, наприклад: "Сонце світить". Складне речення містить два або більше сказники та виражає більше однієї думки, наприклад: "Сонце світить, і небо ясне."

2. Різновиди складного речення включають в себе: підрядні речення, складені зі сполучниками; сполучені речення, які містять два або більше простих речення, з'єднаних сполучниками; складні речення зі звертаннями та вставними конструкціями.

3. До відомих сполучників належать: і, а, або, але, ж, чи, коли, що, як, ніж, щоб, де, куди, коли, якщо, так як, також.

4. Сполучники, які ви навели, можна розділити на такі групи:

- Сполучники, що об'єднують альтернативні варіанти: або, чи.

- Сполучники, що вказують на протилежність: але, проте.

- Сполучники, що вказують на умову: якби, коли, якщо.

- Сполучники, що об'єднують додаткові думки: і, та, ін.

- Сполучники, що вказують на мету: щоб, для того, щоб, аби.

- Сполучники, що об'єднують питання: чи, хто.

5. Наголос можна покласти на наступні слова:

- "Лате" (лате) - наголос на другий склад.

- "Випадок" (випадок) - наголос на перший склад.

- "Ваги" (ваги) - наголос на перший склад.

Answer 2

Ответ:

1.Просте речення має один граматичний центр, а складне речення складається із двох та більше частин і кожна частина має свою граматичну основу

2.Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.

3.За структурою сполучники поділяються на одиничні (і, а, але, так); повторювані (і — і, ні — ні, або — або, то — то, чи то — чи то, не то — не то); парні (не тільки — але, якщо —то, як — так, хоч — але). За значенням сполучники поділяються на сурядній підрядні.

4.За будовою сполучники бувають:

а) прості: і, а, та, бо, чи, що, як, хоч;

б) складні: проте (про+те), зате, щоб (що+б), якби, нібито (ні+би+то);

в) складені: та й, коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки... а й, як... так і.

5.лАте

Объяснение:

Сорі дальше не знаю:(

Answer 3

1. Різниця між простим та складним реченням: - Просте речення: Складається з одного головного члена (основної думки) і може мати один або декілька підпорядкованих чи непідпорядкованих членів. - Складне речення: Складається з двох чи більше граматично самостійних частин, які зв'язані між собою сполучниками.

2. Різновиди складного речення: - Складне речення з підрядженими частинами: Містить головну частину і підпорядковану частину, яка може бути прикладною, обставинною, означальною тощо. - Складне речення зі сполучниковими частинами: Складається з двох головних частин, з'єднаних сполучником. - Складне речення зі з'єднаними частинами: Містить дві частини, які об'єднані безпосередньо, без використання сполучників.

3. Деякі сполучники: - Сполучники часу: коли, поки, як тільки. - Сполучники причини: тому що, бо, через те, що. - Сполучники мети: щоб, для того щоб, з метою. - Сполучники умови: якщо, коли б, за умови, що. - Сполучники порівняння: як, ніж, так само як.

4. Розділити сполучники: - Порівняння: як, ніж, так само як. - Умови: якщо, коли б, за умови, що. - Причини: тому що, бо, через те, що. - Мета: щоб, для того щоб, з метою. - Протиставлення: але, де, якби, то, і, та, коли, щоб, проте, або, хоч.

5. Наголос: - Латентний наголос: Використовується, коли намагаємося підкреслити або виділити особливий момент у реченні. - Випадок наголосу: Наголошення слів для підкреслення їхньої важливості чи ролі в реченні. - Вага наголосу: Наголошення на важливому слові чи інформації для привертання уваги читача чи слухача.