Question

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Обери один варіант Чекаю дня, коли тобі скажу: <<Оця строфа, нарешті, досконала» (Ліна Костенко). Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі і глоду хмуряться кущі (Андрій Малишко). Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря розгойданий прибій (Володимир Сосюра). Тільки зрідка шумить верховіттям дуб і зітхає коли-не-коли самотня береза (Леся Українка). Усе, що ти побачиш уві сні - твоï аеродроми запасні (Сергій Жадан).

Answer 1

Відповідь:

Чекаю дня, коли тобі скажу: <<Оця строфа, нарешті, досконала» (Ліна Костенко). Повинно бути: Чекаю дня, коли собі скажу: Оця строфа, нарешті, досконала.

Пояснення:

Answer 2

Речення, яке ви подали, не має пунктуаційних помилок. Однак, для кращого зрозуміння його структури, можна розглянути його частини та логіку.

"Чекаю дня, коли тобі скажу: <<Оця строфа, нарешті, досконала>> (Ліна Костенко). Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі і глодують хмаряться кущі (Андрій Малишко). Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою відкрили, і моря розгойданий прибій (Володимир Сосюра). Тільки зрідка шумить верховіттям дуб і зітхає, коли-не-коли, самотня береза (Леся Українка). Усе, що ти побачиш уві сні - твої аеродроми запасні (Сергій Жадан)."

Це композиційне речення, яке об'єднує в собі рядок вірша від кожного з авторів. У кожному рядку описано певний аспект природи чи почуттів, що створює загальний образ. Пунктуація в цьому реченні використана вірно для відокремлення різних ідей та виражень.