Question

Твір оповідяння на любу тему з 2 головними героями

Answer 1

Моя сусідка тримає у своєму дворі гусей. Всі вони сірі, окрім одного красеня. Один з її гусей — це великий білий ватажок. Всі інші птахи ходять за ним та слухаються його.

Цього гусака прозвали Паничем. У нього довга, граціозна та міцна шия. Така шия відрізняє гусей від качок, що мають шийку коротку. Очі в нього маленькі, блискучі та схожі на ягідки. Панич має також міцні лапи блідо-оранжевого кольору, такий же міцний та виразний дзьоб, горду королівську поставу. Він виступає двором серед інших домашніх тварин неначе дворянин, та й годі!

Іноді гусак літає двором, при цьому ґелґотить, розмахує сильними крильми. Пух летить двором, сміття розлітається під ногами, коли гусак “ганяє вітер”. Літає він завжди неочікувано, тому, побачивши гуся, злякані дурні качки та курки кричать, сокочуть та розбігаються всюдибіч. “Знов Панич зараз шуму наробить!” - каже господиня, коли бачить, що гусак збирається розім`ятись.

Гусак полюбляє плавати у річці, це він добре вміє. Тільки й видно під час плавання, як він працює лапками у воді! Його дуже шкода різати, адже всі домашні гуси чекають на таку долю. Якщо ж гуся заріжуть, я завжди буду його пам'ятати.

Answer 2

Звичайний день студентів Макса і Юлії розпочався звичайно, але все змінилося, коли вони випадково зустрілися в університетському коридорі. Обидва були занурені у свої думки і не помітили один одного до того моменту, коли Макс не втратив рівноваги і не впав прямо на Юлію.

"Вибач, я не помітив вас," промовив Макс, піднімаючись на ноги і протираючи пил зі своїх джинсів.

"Немає проблем," відповіла Юлія, посміхаючись. "Ви знаєте, це вже другий раз цього тижня, коли хтось на мене наступає. Мабуть, мені потрібно більше уваги приділяти своїй дорозі."

Макс посміхнувся, відчуваючи спільну невдачу з Юлією. З цього моменту їх долі були пов'язані, і вони стали найкращими друзями. Вони проводили багато часу разом, відвідували уроки, гуляли по кампусу та допомагали один одному з усім, що забувалося або не розумілося.

Одного дня, коли Макс і Юлія гуляли біля озера, вони побачили, як хлопець кидає камінь у воду. Хвилі розпросторювалися від місця удару, створюючи прекрасну картину.

"Як гарно виглядає!" сказала Юлія, зачаровано дивлячись на воду.

"Так, це дійсно чудово," погодився Макс. "Але якщо ми зробимо щось неймовірне, ми можемо створити ще кращу картину."

Ідея зайняла їхні думки, і Макс і Юлія почали шукати способи, як створити найкращу картину на озері. Вони експериментували з різними предметами, збирали каміння різного розміру та навіть спробували побудувати маленький фонтан. Все це було весело і цікаво, але їхні спроби не давали бажаного результату.

Одного разу, коли вони вже майже втратили надію, Макс помітив, що на березі лежить старий музичний інструмент. Це був фортепіано, яке було поруч із озером. Він подивився на Юлію з посмішкою.

"Давайте спробуємо щось нове," сказав Макс, вказуючи на фортепіано. "Можливо, музика створить неймовірну картину."

Юлія погодилась, і разом вони сіли біля фортепіано. Макс почав грати, а Юлія обережно дотикувалась до клавіш. З кожною нотою, вода озера почала переливатися різними кольорами, а хвилі створювали неймовірні узори. Вони побачили, як картини їхньої уяви оживали на поверхні води.

Макс і Юлія були захоплені тим, що створили. Вони