Question

Запоріська січ переказ

Answer 1

Ответ:

Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще крім того на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що кому-будь неможливо було дістатися на Січ. І хоч не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.

Довкола площі були побудовані хатки, так звані „коші” (з плетеними стінами), або „курені”. Ті хатки були накриті очеретом, або кінськими шкірами. В такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Та козаки тільки спали тут, або пересиджували в сльотливі дні, лагодячи одіж або чистячи зброю. В погідні дні перебували на площі або в степу за рікою. Там вправлялися в їзді верхи, в стрілянні з рушниць і гармат, та направляли човни.

По середині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору дуже скромна, але в середині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхви, на знак, що готові в кожній хвилині боронити своєї віри. Частину своєї воєнної добичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла вночі сторожа.

Про звичаї й звичаї козаків-запорожців пишуть очевидці, що були на Січі, таке:

Хто хотів стати козаком, мусить наперед служити три роки в старого козака за джуру (слугу й помічника). Він робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні клунки. Щойно потім, коли вивчився від того козака орудувати зброєю й набрав вправності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, спис, лук і стріли.

Объяснение:

100% правильно!! меня 12 поставили

Answer 2

Ответ:

Січ - то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще крім того на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та и високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що кому-будь неможливо було дістатися на Січ. І хоч не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.

Довкола площі були побудовані хатки, так звані "коші" (з плетеними стінами), або „курені". Ті хатки були накриті очеретом, або кінськими шкірами. В такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Та козаки тільки спали тут, або пересиджували в сльотливі дні, лагодячи одіж або чистячи зброю. В погідні дні перебували на площі або в степу за рікою. Там вправлялися в їзді верхи, в стрілянні з рушниць і гармат, та направляли човни.

По середині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору дуже скромна, але в середині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхви, на знак, що готові в кожній хвилині боронити своєї віри. Частину своєї воєнної добичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та i ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла вночі сторожа.

Answer 3

Запорожская сечь была казачьим обществом, существовавшим в 16-17 веках на территории нынешней Украины в районе Запорожья. Она была своеобразным образцом политической и социальной организации, характерной для того времени и региона.

В период своего существования Запорожская сечь играла важную роль в обороне территории от вражеских нашествий и в поддержании казачьей демократии. Она также принимала участие в различных военных конфликтах, в том числе с турецкими и крымскими ханами.

Основой общественного устройства Запорожской сечи была Сечовая рада, в состав которой входили все взрослые казаки. Рада избирала гетмана - главу сечи, который руководил внутренними и внешними делами общества. Гетман был выбираем на общем сходе казаков.

Основными ценностями Запорожской сечи были свобода, равенство и братство. Казаки обладали определенной степенью самоуправления, имели право на участие в принятии решений по вопросам, касающимся общества. Важным аспектом была также военная демократия, при которой казаки могли высказывать свое мнение относительно военных действий и стратегий.

Сечевые уставы и договоры, такие как Запорожский гетманский договор с Московией (1654 г.), отражают особенности организации и функционирования Запорожской сечи. Они регулировали отношения с другими государствами и устанавливали права и обязанности казаков.

В конце концов, Запорожская сечь прекратила свое существование в 1775 году после военной кампании российской империи против сечи, в результате которой была уничтожена Запорожская Сечь, и казачьи земли были аннексированы Россией.