Question

Іменники, подані у дужках, вжити у кличному відмінку, виділити закінчення, пояснити його вживання 1. Ти, (синичка), ти (сестричка) моя, така ж бо ти люба-милая! 7. Спи, моя (доненька), спи, моя (доленька)! Я колишу на руках. 3. (Дніпро, Дніпро)! Розбивав ти мури- гори кам'яні, віз ти в землю половецьку Святослава на човні (Олесь). 4. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, (добро) і (правда) віку. 5. (душа), світися освітися, ясен (біль) мій. 6. На Колимі запахло чебрецем, і рута-м'ятою, і кропивою. Кохана (сестра), дякую (Стус.) 7. (Котик)- (воркотик), одягни сорочку! 8. (Поливалка)-(поливальниця), на вгороді (помагальниця)! Набери з криниці свіжої водиці 19. He втікайте, (зайченята), між ожину, в гущину. 10. (Доня), (донечка), вставай! Вже ясніє неба край, півник вже давно кричить! (К. П.). 11. Будеш, (батько), панувати, поки живуть люди. 12. А де ж мої думи, рожевії квіти, доглядані, смілі, викохані діти, кому ти їх, (друг), кому передав? (Т. Ш.). 13. Ой, куди їдеш, (Явтух)? (Н. тв.).

Answer 1

Ответ:

1. Ти, синичко, ти сестричко моя, така ж бо ти люба-милая! Закінчення "о" вживається в кличному відмінку для вираження адреси, звертання до особи.

2. Спи, моя доненько, спи, моя доленько! Я колишу на руках. Закінчення "о" також вживається для звертання до дитини у кличному відмінку.

3. Дніпро, Дніпро! Розбивав ти мури-гори кам'яні, віз ти в землю половецьку Святослава на човні Олесь. У цьому реченні ім'я "Дніпро" залишилося без змін, оскільки воно вже в кличному відмінку, а "Олесь" - просто ім'я без змін.

4. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правда віку. В даному випадку, іменники "добро" і "правда" не змінюються в кличному відмінку.

5. Душе, світися освітися, ясен біль мій. У цьому реченні "душа" переходить у кличний відмінок зі зміною закінчення на "е".

6. На Колимі запахло чебрецем, і рута-м'ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую Стусу. У цьому реченні "сестра" переходить у кличний відмінок зі зміною закінчення на "о".

7. Котику-воркутку, одягни сорочку! Звертання до котика "Котику" зазнало зміни в кличному відмінку.

8. Поливалко-поливальнице, на вгороді помагальнице! Набери з криниці свіжої водиці. Звертання до "поливалки" і "поливальниці" зазнало відмін в кличному відмінку, але "помагальнице" залишилося без змін.

9. Не втікайте, зайченята, між ожину, в гущину. Звертання до зайченят "зайченята" переходить у кличний відмінок.

10. Доно, донечко, вставай! Вже ясніє неба край, півник вже давно кричить. Звертання до "доні" і "донечки" зазнало змін в кличному відмінку.

11. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди. У цьому реченні ім'я "батько" не змінюється в кличному відмінку.

12. А де ж мої думи, рожевії квіти, доглядані, смілі, викохані діти, кому ти їх, друже, кому передав? Звертання до "друга" зазнало зміни в кличному відмінку.

13. Ой, куди їдеш, Явтучу? Звертання до "Явтуха" зазнало зміни в кличному відмінку.

Объяснение:

Answer 2

1. Ти, (синичка), ти (сестричка) моя, така ж бо ти люба-милая!

In this sentence, the noun "синичка" (tit) and "сестричка" (little sister) are used in the vocative case. The vocative case is used when directly addressing someone or something. It is used to call or address someone. The vocative case endings for these nouns are "-ко" and "-чко" respectively.

Explanation: The vocative case is used to address or call someone directly. In this sentence, the speaker is addressing the person they are talking to as "синичка" and "сестричка." The endings "-ко" and "-чко" are added to the noun to indicate the vocative case.