Question

Срочно треба написати вірш намалюю природу словами не з інтернету самому придумати ​

Answer 1

У розмаїтті фарб і пахощів весни,
Ліси збудились і птахи гомонять,
Поля цвітуть, мов килим, на сонці горять,
Це природа в усій своїй красі вже єдині.

Річка тече спокійно, мов срібний вінець,
На її гладі дзеркалиться небесний світ.
Таємничий ліс зі своїми джерелами кринить,
Сповнений життям, гомоном, таємницями світу цілого.

На небі плавають хмарки в барвистому танці,
Змійки сонця грають відзеркалюючи світ.
І серце радісно б'ється, відчуваючи це літо,
Спокоїв погляд від природи ми відчуваємо в кожному кроці.

Тож в природі красу ми завжди знайдем,
Віддаймо їй повагу, цей світ чудовий вам описав,
Спробуйте відчути, подякуймо їй уважно,
Бо навколо нас це найбільший скарб, що є у світі цьому.

Answer 2

Звуки вітру грають з волоссям трави, Сонячні промені пестять листя на деревах. Відгомін струмка на дальній галявині славить життя, Де серед зелені веселковим килимом прикрашається стежка.

Квіти, немов зорі, розквітають у саду, Їх ніжність та аромат зворушують душу. Пташки співають дорожнім співом вільнім, Їхній концерт унісон з природою зливається вмить.

Річка, мов змія, повільно пливе в далину, Її вода чиста, наче дзеркало неба блакитного. Розминатись з камінням, пестить його, мов кохану, І втішається тишею, що відбивається у водному світі.

Гори, мов вартові, стоять в тиші гірській, Їхні вершини торкаються неба синього. Снігова шапка, наче корона на чолі, Нагадує про велич природи, що відчуваєш у душі своїй.

У цьому світі краса вічна та безмежна, Її чарівність та магія сповільнюють час. Природа, в якій ми живемо, – наша надія, Її берегти та шанувати – наше завдання й мета.