Question

1. Ніколи не буває вставним словом А може Б по-друге В все-таки Г звичайно 2. Упевненість виражає вставне слово в реченні А Ми, звичайно, проти порожнього базікання (І. Томан) Б Кажуть, дощ завжди приносить щастя (Г. Коваль) В Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона (О. Довженко). Г На жаль, мені довелося розчаруватись (І. Томан) 3. Невпевненість виражає вставне слово в реченні А Без сумніву, усі люблять таких людей, які охоче розмовляють про те, що цікавить інших. Б Мабуть, благодатна хвиля надходить… (І. Франко) В Отже, стежте за своїм настроєм і не переносьте його з однієї розмови на іншу (І. Томан). Г Отже, розумовий розвиток людини цілком залежить від зв’язків із навколишнім середовищем (І. Томан). 4. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено) А На жаль чудес на світі не буває. Б Справді тут була їжачкова комора (Ю. Збанацький) В Правда з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький) Г Сміх кажуть віку додає (Ю. Збанацький) 5. Між сполучником і вставним словом НЕ потрібно ставити кому в реченні А І звісно, я прийду вчасно. Б Сонце світить, але щоправда не гріє. В Чи може, я не так показала дорогу? Г А втім, це ще не біда. 6. Виділене слово є вставним у реченні А Думаю про тебе. Б Ну, думаю, не бачать мене (Є. Гуцало). В Оце я думаю, брати, про долю рідного народу (П. Грабовський) Г Може, думав тільки про сина й дружину (Р. Іваничук). 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченнях (декілька варіантів) А Ягня, здається, веселилось! (Т. Шевченко) Б Тут, навіть, повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар). В Справді, сонце встало й оглянуло світ палаючим оком (М.Коцюбинський) Г Ви мабуть не знаєте походження цього імені (П. Загребельний) Д Отже, я дуже сумлінно взявся до справи (І. Микитенко). Е Нам з тобою видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко). 8. У якому рядку поширене звертання (розділові знаки вилучено) А Прощай прощай чужа моя людино. Б Слово чому ти не твердая криця Що серед бою так ясно іскриться? В За правду браття єднаймось щиро єдиний маєм правий шлях. Г Роксолано Роксолано твоє ім’я мов дзвін. 9. У якому рядку є речення з непоширеним звертанням (розділові знаки вилучено) А Зласкався доле наді мною. Б А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть собі в безвість! В Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід. Г Тебе я слухала б довіку куме мій. Д Поклін тобі моя зів’яла квітко моя розкішна невідступна мріє! 10. У якому реченні неправильно відокремлено звертання А Не хилися, явороньку, ти ще зелененький! Не журися, козаченьку, ти ще молоденький! Б Держись, Хомо, іде зима. В Засмійся, Матвійку, дам копійку! Г Язиче язиче, лихо тебе миче! Тільки те й робиш, що людей горбиш. Д Не літай, вороно, у чужі хороми

Answer 1

Ответ:

2 П

3Б

4 Г або В

5 В

6 Г

7 Г

8 Г

9А

10 Г

Объяснение:

Ніби так

Answer 2

1. Вставні слова, які ніколи не бувають вставними в реченні, це "Б" і "Г".

2. Упевненість виражає вставне слово "Б" в реченні "Кажуть, дощ завжди приносить щастя (Г. Коваль)".

3. Невпевненість виражає вставне слово "А" в реченні "Без сумніву, усі люблять таких людей, які охоче розмовляють про те, що цікавить інших".

4. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово "Г" в реченні "Сміх, кажуть, віку додає (Ю. Збанацький)".

5. Між сполучником і вставним словом НЕ потрібно ставити кому в реченні "І звісно, я прийду вчасно."

6. Виділене слово "А" є вставним у реченні "Думаю про тебе."

7. Пунктуаційні помилки допущено в реченнях: - "Ягня, здається, веселилось! (Т. Шевченко)" - "Тут, навіть, повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар)." - "Справді, сонце встало й оглянуло світ палаючим оком (М. Коцюбинський)." - "Ви мабуть не знаєте походження цього імені (П. Загребельний)." - "Отже, я дуже сумлінно взявся до справи (І. Микитенко)." - "Нам з тобою видно по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко)."

8. Звертання поширене у рядку "Роксолано Роксолано твоє ім’я мов дзвін."

9. Речення з непоширеним звертанням є в рядку "Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід."

10. Неправильно відокремлено звертання в реченні "Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!"