Question

1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок, Учитель сказав, що вітрякминулих часів і його треба зберегти. А як же його зберег-ти? І тут учитель запропонував відбудувати вітряк.І почалося в нашому селі ще не бачене і не чуване. Мивсі несли з дому цвяхи, дошки й інструменти. Батькили й викорчували довкола нього всі бур'яни. Далі бать-ки з учителями стругали, клепали, а ми підносили всіматеріали.височінь проти сонця, крилами махає, гуде, аж здрига-І сталося справжнє диво. Вітряк розпроставсяється. І, здається, раптом здійметься в небо й полетитьнад селами, містами... ​

Answer 1

Заголовок тексту: 1) «Реставрація вітряка»;
2) «Вітряк минулих часів»;
3) «Не бачене і не чуване».

Answer 2

“Стародавній вітряк”

Answer 3

Заголовок: "Вітряк минулих часів: відродження та чудо в нашому селі"

Текст: Учитель сказав, що вітряк минулих часів і його треба зберегти. А як же його зберегти? І тут учитель запропонував відбудувати вітряк. І почалося в нашому селі ще не бачене і не чуване. Ми всі несли з дому цвяхи, дошки й інструменти. Батьки ли й викорчували довкола нього всі бур'яни. Далі батьки з учителями стругали, клепали, а ми підносили всі матеріали. Височінь проти сонця, крилами махає, гуде, аж здригається. І сталося справжнє диво. Вітряк розпростався. І, здається, раптом здійметься в небо й полетить над селами, містами...

Учитель тим своїм пропозицією відновити вітряк викликав хвилю ентузіазму серед мешканців села. Всі, як один, прийнялись до діла, допомагаючи наскрізь занедбаній споруді ожити знову. Діти, батьки, навіть учителі - всі доклали зусиль, щоб вітряк став символом відродження минулого і підтримки нашого села.

Довкола вітряка було багато роботи - потрібно було видалити всі бур'яни, підготувати матеріали, розрахувати та побудувати нові деталі. Батьки разом з учителями використовували свої ремонтні навички, щоб відновити вітряк до його колишньої краси. А ми, діти, були не менш активними - ми допомагали носити матеріали, підносити інструменти та навіть намагалися власноруч зайнятися деякими роботами.

Поступово, перед нашими очима, вітряк оживав. Крила, які довгий час були безжиттєвими, почали махати проти сонця. Гул двигуна пронизував повітря, аж земля здригалася. І нарешті, наші зусилля були віддані не даремно - вітряк став прекрасним свідком минулих часів, який знову почав служити нашому селу.

Тепер, коли вітряк відроджений, він став символом нашого села - символом сили, спільноти та відданості. Його присутність нагадує нам про наші коріння, про те, що ми здатні зробити разом. І, можливо, коли ми дивимося на вітряк, здається, що він здійметься в небо й полетить над селами, містами, розповідаючи про нашу міць та вольові рішення.

Так, вітряк став не просто будівлею, а часткою нашого села, нашої спільноти. Він зберігає в собі дух минулих часів, але разом з тим - надихає нас на майбутнє. І ми, мешканці села, пишаємося тим, що ми змогли його відродити та зберегти для наступних поколінь.