Question

Перепишіть текст своїми словами. Бажано в тому ж обсягу :) Мова – це найбільша цінність кожного народу: вона остання надія на виживання в суворих умовах сучасності. Це добро – «життєва схованка людського духу, його багата скарбниця», у яку вкладено й історію, і «сподіванки, розум, досвід, почування», – стверджував Панас Мирний. І кожен новий байт пам’яті збережений у черговому слові: його написанні, змісті й звучанні. Остання характеристика відіграє важливу роль, оскільки нашій мові притаманна багатозначність. Серцем і виразником душі лексем є наголос, який оживляє й окрилює їх. Залежно від того, на який склад упаде акцент, те й значення слово матиме. Наприклад, «лі́карським» може бути халат, «ліка́рською» – рослина, а «лікарня́ним» – режим, установлений ескулапом. Із вищенаведеного зрозуміло, що значення цих лексем схожі між собою, тому й правильний наголос нелегко знайти. Проте існують такі слова, у яких хибне виділення складу може призвести до непередбачених метаморфоз. Ось так: ві́ха – гілка, якою вказують дорогу, обертається на болотяну рослину – віху́, уживання якої може спричинити смерть. Чи інший приклад омографа: залежно від наголосу збірка карт, що називається «а́тлас», перетворюється на сувій блискучої й шовковистої тканини – атла́су. А таких слів багато, ось лише невеликий зразок: лу́па і лупа́, лю́дський і людськи́й, сі́м’я і сім’я́, о́рган і орга́н. Розрізнення значень слів – одна з функцій наголошування. Наступна властивість, якою наділений акцент, – можливість зрозуміти, до якого відмінка чи категорії числа іменника належить лексема. Побачте відмінність між «я не бачу своєї руки́» і «в мене холонуть ру́ки». Різницю добре чути, якщо прочитати вирази вголос. А ще наголошування – ключ для розрізнення паронімів: «недото́рканий» і «недоторка́нний». По-перше, це різні частини мови: прикметник і дієприкметник відповідно. А по-друге, «недото́рканою» може бути нова, тільки що надрукована книга, якої ще ніхто не розгортав; а «недоторка́нними» – видатні пам’ятки, що зберігаються в музеях під склом. Отже, неправильно поставлений акцент руйнує ціле слово й позбавляє його самостійності. Саме так нищимо рідну мову зсередини. Якщо ж будемо вживати лексеми з наголосами в потрібних місцях, то наше мовлення буде красивим і правильним.

Answer 1

Ответ:

Мова – це найбільша цінність кожного народу: вона остання надія на виживання в суворих умовах сучасності. Остання характеристика відіграє важливу роль, оскільки нашій мові притаманна багатозначність.

Серцем і виразником душі лексем є наголос, який оживляє й окрилює їх. Залежно від того, на який склад упаде акцент, те й значення слово матиме . Значення цих лексем схожі між собою, тому й правильний наголос нелегко знайти. Проте існують такі слова, у яких хибне виділення складу може призвести до метаморфоз.

Наступна властивість, якою наділений акцент, – можливість зрозуміти, до якого відмінка чи категорії числа іменника належить лексема. Побачте відмінність між «я не бачу своєї руки́» і «в мене холонуть ру́ки». Різницю добре чути, якщо прочитати вирази вголос.

А ще наголошування – ключ для розрізнення паронімів: «недото́рканий» і «недоторка́нний». По-перше, це різні частини мови: прикметник і дієприкметник відповідно. А по-друге, «недото́рканою» може бути нова, тільки що надрукована книга, якої ще ніхто не розгортав; а «недоторка́нними» – видатні пам’ятки, що зберігаються в музеях під склом.

Отже, неправильно поставлений акцент руйнує ціле слово й позбавляє його самостійності. Саме так нищимо рідну мову зсередини. Якщо ж будемо вживати лексеми з наголосами в потрібних місцях, то наше мовлення буде красивим і правильним.

Объяснение:

Сорі що мало що змінено але ти даєш мало балів таке завдання (ꏿ﹏ꏿ;)

Answer 2

Мова - це найбільша цінність кожного народу: вона є останнім засобом виживання в суворих умовах сучасності. Це добро - "життєва схованка людського духу, його багата скарбниця", у яку вкладено історію, і "сподіванки, розум, досвід, почуття" - стверджував Пантелеймон Куліш. І кожен новий байт пам'яті, збережений у черговому слові: його написанні, змісті та звучанні, відіграє важливу роль. Остання характеристика відіграє важливу роль, оскільки нашій мові притаманна багатозначність. Серцем і виразником душі лексем є наголос, який оживляє і окрилює їх. Залежно від того, на який склад упаде акцент, те й значення слово матиме. Наприклад, "лікарським" може бути халат, "лікарською" - рослина, а "лікарняним" - режим, встановлений ескулапом. Із вищенаведеного зрозуміло, що значення цих лексем схожі між собою, тому правильний наголос нелегко знайти.

Проте існують такі слова, у яких хибне виділення складу може призвести до непередбачених метаморфоз. Ось так: "віха" - гілка, якою вказують дорогу, обертається на болотяну рослину - "віху", уживання якої може спричинити смерть. Чи інший приклад омографа: залежно від наголосу збірка карт, що називається "атлас", перетворюється на сувій блискучої й шовковистої тканини - "атласу". А таких слів багато, ось лише невеликий зразок: "лупа" і "лупа", "людський" і "людський", "сім'я" і "сім'я", "орган" і "орган". Розрізнення значень слів - одна з функцій наголошування. Наступна властивість, якою наділений акцент, - можливість зрозуміти, до якої відмінка чи категорії числа іменника належить лексема. Побачте відмінність між "я не бачу своєї руки" і "в мені холонуть руки". Різницю добре чути, якщо прочитати вирази вголос. А ще наголошування - ключ для розрізнення паронімів: "недоторканий" і "недоторканний". По-перше, це різні частини мови: прикметник і дієприкметник відповідно. А по-друге, "недоторканою" може бути нова, тільки що надрукована книга, якої ще ніхто не розгортав; а "недоторканними" - видатні пам'ятки, що зберігаються в музеях під склом. Отже, неправильно поставлений акцент руйнує ціле слово і позбавляє його самостійності. Саме так