Question

ДОПОМОЖІТЬ написать твір "Чи можливий сучасний світ без війни 2,5 сторінки

Answer 1

Ответ:

Київ-2007

Мені здається, що ще з раннього дитинства я знала відповідь на це запитання. Я завжди була прихильником вічного миру на Землі. Для мене мир був єдиним засобом і метою існування світу. Мені ще не було 5 роки, коли я потрапила до дитячого музичного театру Peace Stars, де брала участь у виставі Ліхтарики Миру (Peace Lanterns). Вже тоді ідея миру була навколо мене і у моєму серці. Ми їздили по країні і за кордон з виставою про мир та світову дружбу. Ми створювали своїми руками маленькі паперові ліхтарики зі запаленими свічками всередині, і ввечері пускали їх по Дніпру. Ми вірили, що кожна людина, яка побачить ці ліхтарики зупиниться, прочитає наші гасла про мир та задумається про своє життя, навколишнє середовище, і стане добрішою та миролюбнішою. Так і весь світ по ланцюжку стане кращим. Тільки у всезагальній любові та мирі люди будуть щасливими.

Все здавалося таким простим! Але тоді я не уявляла що таке війна. Пізніше з тим же театром я відвідала Японію. Ми поїхали до Хіросіми, побували у музеї жертв бомбардування Хіросіми. Зали музею були заповнені фото, листами, картинами та атрибутами трагедії, музика з криками доповнювала атмосферу. Віяло холодом, страхом...Тремтіли руки і сльози котилися на щоки...Підсвідомість просто не могла переварити стільки інформації, фото документів, стільки болю, жаху, співчуття!!! А дзвін дзвонів краяв мою душу на тисячі шматочків болю. Саме там вперше у житті я зіштовхнулася з правдою війни - війни життя і смерті, війни почуттів...

Мені тоді було лише 8 років і дитяча підсвідомість поклала все побачене і почуте у закуток. Хоча, дивлячись новини по телевізору, ця ж сама підсвідомість будувала паралелі можливого з тим, що вже трапилося. Невже люди такі жорстокі? Невже таке може трапитися і з моєю родиною, країною? Невже тисячі життів - це лише статистика?

Вже в старших класах, читаючи Л. Толстого „Війна і Мир”, я почала зіставляти два поняття - війну та мир. Для мене війна та мир як ніч і день, як чоловік і жінка, як добро і зло. Поняття зовсім різні, але пов’язані невидимою ниточкою. Війна і мир - це одне ціле - як дві половинки яблука. Це як дві половинки обличчя: вони схожі і мало хто знайде різницю між причинами такої схожості, але посмішка правої половинки обличчя завжди заставляє рухатися м’язи лівої половинки. Так пов’язані мир і війна: війна все спустошує, мир все відновлює; війна знищує все живе, мир відроджує. Все розвивається в повній взаємозалежності, розвивається і доповнює одне óдне. Ніхто не буде сперечатися, що для того, щоб збудувати новий будинок, треба зруйнувати старий, зрівняти його з землею. Тільки так можна закласти рівний, міцний фундамент новобудови.

На вершині однієї гори у довгому чорному вбранні сиділа війна, в точно такому, але в білому вбранні, на іншій горі сидів мир. Вони вели наукову дискусію. Маленькі люди тихо спостерігали за тим, відбувалося. Доля їх життів та душ залежали від результату дискусії.

Answer 2

Написати твір "Чи можливий сучасний світ без війни" можна, звертаючи увагу на декілька ключових аспектів. Зокрема, важливо розглянути історичне контекстування війни, теперішні виклики, а також можливі шляхи до миру.

1. Історичний контекст війни: Війна є частиною людської історії, яка триває з давніх-давен. Вона виникає через різні причини, від кровної помсти до запеклого поділу влади та ресурсів. Навіть у давні часи людина доводила свою перевагу, виключно демонструючи свій рівень фізичної підготовки та витривалості .

2. Теперішні виклики: В сучасному світі, де люди виховуються в умовах толерантності та терпимості, все одно існує місце збройних конфліктів. Ці конфлікти виникають через боротьбу за кращі умови, землю, владу. Сотні і тисячі людей, включаючи людей похилого віку, жінки і діти, стають мимовільними учасниками військових дій, гинуть в колосальних кількостях .

3. Можливі шляхи до миру: Враховуючи історичний контекст та теперішні виклики, важливо розглянути можливі шляхи до миру. Це може включати в себе більшу толерантність, терпимість та взаєморозуміння між народами, а також глибше розуміння історичних причин конфліктів.

Ось приклад тексту для твору:

"Кількість переглядів - 128 Найбільший людський скарб – це життя. Як легко буває втрачають його молоді, здорові люди. Здавалося б, попереду чекає щасливе майбутнє, насолоджуйся, досягай цілей. Але не завжди виходить так, як хочемо ми. Війна. Занадто багато сліз та горя в цьому слові. Її жахіття вражають. Залишаються сиротами діти, голодують та вмирають безвинні люди. Чому через чиїсь амбіції страждають цілі нації? Хто дав право диктаторам керувати іншими життями? На це питання людство до сих пір не отримало відповіді, та й навряд чи отримає. Війни продовжуються. Біда стукає у двері не попередивши. Згадаймо давні часи! Напевно, жоден дослідник, історик не зможе сказати, скільки страшних воєн довелося пережити людству. Але життя не зупинилося, люди крокували вперед, відбудовували втрачене, звикали до думки, що поруч вже немає рідної людини, яка загинула від кулі ворога. Невже людство не розуміє, що набагато краще жити у мирі та злагоді? Хоча, якщо подивитися з іншої сторони – то як тоді захищатися? Адже як розповідає історія, все одно у світі знайдеться така