Question

Переведите на украинский: Степь чем далее, тем становилась прекраснее. Тогда весь юг, все то пространство, которое составляет нынешнюю Новороссию, до самого Черного моря, было зеленою, девственною пустынею. Никогда плуг не проходил по неизмеримым волнам диких растений. Одни только кони, скрывавшиеся в них, как в лесу, вытоптывали их. Ничего в природе не могло быть лучше. Вся поверхность земли представлялася зелено‑золотым океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов. Сквозь тонкие, высокие стебли травы сквозили голубые, синие и лиловые волошки; желтый дрок выскакивал вверх своею пирамидальною верхушкою; белая кашка зонтикообразными шапками пестрела на поверхности; занесенный бог знает откуда колос пшеницы наливался в гуще. Под тонкими их корнями шныряли куропатки, вытянув свои шеи. Воздух был наполнен тысячью разных птичьих свистов. В небе неподвижно стояли ястребы, распластав свои крылья и неподвижно устремив глаза свои в траву. Крик двигавшейся в стороне тучи диких гусей отдавался бог весть в каком дальнем озере. Из травы подымалась мерными взмахами чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха. Вон она пропала в вышине и только мелькает одною черною точкою. Вон она перевернулась крылами и блеснула перед солнцем… Черт вас возьми, степи, как

Answer 1

Ответ:

Степ чим далі, тим ставав прекраснішим. Тоді весь південь, весь той простір, який становить нинішню Новоросію, до самого Чорного моря, був зеленою, незайманою пустинею. Ніколи плуг не проходив по незмірних хвилях диких рослин. Одні тільки коні, що ховалися в них, як в лісі, витоптували їх. Нічого в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі представлялася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних кольорів. Крізь тонкі, високі стебла трави проглядали голубі, сині й лілові волошки; жовтий дрок вискакував вгору своєю пірамідальною верхівкою; Біла кашка зонтикоподібними шапками рясніла на поверхні; занесений бог знає звідки колос пшениці наливався в гущі. Під тонкими їх корінням шастали куріпки, витягнувши свої шиї. Повітря було наповнене тисячею різних пташиних свистів. У небі нерухомо стояли яструби, розпластавши свої крила і нерухомо спрямувавши очі Свої в траву. Крик рухалася осторонь Хмари диких гусей віддавався бог звістка в якому далекому озері. З трави підіймалася мірними помахами чайка і розкішно купалася в синіх хвилях повітря. Он вона пропала в вишині і тільки миготить одною чорною точкою. Он вона перекинулася крилами і блиснула перед сонцем... Чорт вас візьми, степи, як

Объяснение:

Answer 2

Ответ:

Степ що далі, то ставала кращою. Тоді весь південь, все той простір, який складає нинішню Новоросію, до самого Чорного моря, було зеленою, незайманою пустелею. Ніколи плуг не проходив по невимірним хвилях диких рослин. Одні тільки коні, ховаючись у них, як у лісі, витоптивалі їх. Нічого в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі представляє зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів. Крізь тонкі, високі стебла трави пробивалися блакитні, сині і лілові волошки; жовтий дрік вискакував вгору своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка зонтикоподібне шапками рясніла на поверхні; занесений бозна звідки колос пшениці  

наливався в гущавині. Під тонкими їх корінням нишпорили куріпки, витягнувши свої шиї. Повітря було наповнене тисячею різних пташиних свистів. В небі нерухомо стояли яструби, розпластавши свої крила і нерухомо втупивши очі свої в траву. Крик рухалася осторонь хмари диких гусей віддавався бозна в якому далекому озері. З трави піднімалася мірними помахами чайка і розкішно купалася в синіх хвилях повітря. Он вона зникла у височині і тільки миготить одною чорною цяткою.Он вона перевернулася крильми і блиснула перед сонцем ... Чорт вас візьми, степи, як

Объяснение:

Answer 3

Переклад на українську: "Степ, чим далі, тим ставала прекраснішою. Тоді весь південь, усе те просторове місце, яке складає сучасну Новоросію, аж до самого Чорного моря, було зеленою, дев'ятирічною пустелею. Ніколи плуг не проходив по незміряним хвилям диких рослин. Тільки коні, що ховалися в них, як у лісі, затоптували їх. Ніщо в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів. Крізь тонкі, високі стебла трави просвічували сині, блакитні та фіолетові волошки; жовтий дрок вискакував вгору своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка розмаїтими шапками пестрила на поверхні; занесений бог відомо звідки колос пшениці наповнювався в гущі. Під тонкими їх коріннями шнуряли куропатки, витягнувши свої шиї. Повітря було наповнене тисячею різних пташиних свистів. На небі нерухомо стояли яструби, розкривши свої крила і нерухомо спрямувавши свої очі у траву. Крик рухомого в бік хмари диких гусей віддавався бог вітає в якому далекому озері. З трави підіймалася ритмічними махами чайка і розкішно купалася в синіх хвилях повітря. Ось вона зникла у висоті і тільки помічається однією чорною точкою. Ось вона перевернулася крилами і заблищала перед сонцем... Диявол вас візьми, степи, як"