Question

Написати розповидь про дятла

Answer 1

Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер'евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою. Аж тоді я побачив, як щось червоне майнуло на стовбурі дерева. Я здогадався, що це дятел. У тіні старої розлогої яблуні спочатку можна було помітити тільки червоний капелюшок птаха. Чорно-біле пір'я дятла я побачив пізніше, коли очи звикли до тіні. Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже нарядно. Відтак, я аж завмер на місці від подиву та захоплення. Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”. Побачивши мене, дятел кумедно повертів голівкою в червоній шапочці, трохи почекав. Оскільки я не намагався вилізти на його дерево, цей працьовитий птах спокійно продовжив свою справу. Я довго спостерігав за дятелом, аж поки він перелітів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув: дятел продовжував працювати.

Answer 2

Одного теплого літнього дня в лісі, де крошились легкі бризки сонця серед шуму листя та співу птахів, жив і працював дятел. Його ім'я було Денис, і він був найкращим майстром серед усіх дятлів цього лісу. Він мав чудовий ніжний оперення, яке блищало, коли сонце падало на нього, і міцний, дуже гострий дзьоб, який дозволяв йому робити найкращі гнізда та шукати смачні комахи під корою дерев. Для Деніса вся його робота була завжди важливою, але найбільше його цікавила справа гніздування. Він завжди обирав найкраще дерево, найкраще місце на ньому та починав свою роботу. Він починав готувати гніздо, обиваючи великий отвір у дереві з дерева та листям, а потім він шукав смачну їжу для своїх дітей. Одного разу, коли Денис шукав комахи під корою дерева, він почув далекий гуркіт та рев машини. Це гуркіт був настільки гучним, що він злякався за свій ліс та свою родину. Він поспішив повернутися до свого гнізда і зустрів на шляху своїх друзів і родину. Вони обговорили ситуацію та вирішили, що потрібно діяти. Деніс та його друзі почали активно захищати свій ліс від небезпеки. Вони голосно стукотіли своїми дзьобами по деревах, щоб відганяти незвідних. Їх старання та відвага допомогли зупинити вторгнення небезпеки, і ліс залишився недоторканим. З часом Деніс та його друзі вирішили, що важливо також піклуватися про збереження свого лісу та навколишнього середовища. Вони долучилися до групи екологічних активістів та почали просувати ідеї збереження природи та лісів. Так Деніс і його друзі стали не лише видатними майстрами у своїй роботі, але й захисниками свого лісу та природи в цілому. Їхні пригоди нагадують нам, що кожен може робити свою частку для збереження природи та захисту лісів.