Question

Докладний переказ тексту-роздуму в публіцистичному стилі григір тютюнник​

Answer 1

Ответ:Григор Тютюнник, у своєму роздумі, проникає в найглибші джерела нашого національного ідентитету та самосвідомості. Він закликає нас знову звернутися до коренів, до нашої спільної історії і культури, які формувалися впродовж століть. Тютюнник відзначає, що історія України – це не лише ряд подій та дат, але і духовна спадщина, яка віддзеркалюється в наших звичаях, мові, мистецтві та культурі.

Автор розмірковує про важливість збереження національної ідентичності та пам'яті про минуле. Він наголошує, що наша історія має бути основою для подальшого розвитку і позитивних змін. Тютюнник вбачає в розкритті суті та цінностей нашої культури шлях до підвищення духовного рівня суспільства.

Публіцистичний стиль тексту Григора Тютюнника вражає своєю лаконічністю та глибиною думок. Автор закликає читачів обдумати своє ставлення до власного минулого і ролі, яку ми граємо у формуванні майбутнього нації. Цей роздум допомагає нам краще зрозуміти наші корені і стати активними учасниками історичного процесу.

Объяснение:

Answer 2

Григір Тютюнник, український письменник і політичний активіст, в своєму тексі роздуму нарікає на сучасне суспільство, що занурене в бездушний світ електронної комунікації. Він вважає, що весь цей прогрес, технології та швидкість інформації заволоділи людським життям, позбавляючи його значущості та глибини.

За словами Тютюнника, електронна комунікація перетворила наш світ у віртуальну реальність, де віртуальне стає реальним, а важливими є лише неповторні моменти на екрані. Людина втрачає здатність насолоджуватись тим, що є навколо, із тим, що відбувається тут і зараз. Запам'ятовується лише популярний тренд чи віртуальний подвиг. Оптимістичний світ ілюзійнякої гармонії стає єдиним реалізованим бажанням.

Захоплення Інтернет-комунікацією та соціальними мережами водночас вегетативно та нарізано, налаштовує існування людини в одноманітне, постійно занурене в хаос безініціативне, самодостатні явище за відсутності контакту з живими людьми. Така поведінка та комунікація не переростає в більш глибокі людські відносини й не дає можливості зрозуміти іншу людину, її буття і інтереси.

Просуваючись далі, Тютюнник підкреслює, що електронна комунікація позбавляє нас реальності, відчуття простору і часу. Все здійснюється віддалено, без тактовного контакту. Лише взаємне натиснення клавіш викликає реакцію. Не можна сказати, що уся комунікація відіграє деструктивну роль у суспільстві, але вона розпорошується на безліч фрагментів, які не мають повноцінних наслідків. Людство впускає в свої старі добрі грані обманчивий булькотнік, але насправді несе порожнече, яке замінює справжній духовний сенс і розуміння.

У світі електронних зв'язків страждають усі сфери людського життя, від особистого до національного спілкування. Люди стають більш осторонніми, байдужими до проблем та потреб інших. Тютюнник закликає нас перетворити свої домейни на справжні домени, де людина не в автоматичному режимі веде обмін інформацією, а займається тим, що дійсно є цікавим для неї.

Таким чином, Григір Тютюнник у своєму тексті провокує нас задуматись над наслідками заглиблення в електронну комунікацію. Він нагадує про значущість реальних людських відносин, про потребу спілкуватись не лише електронними листами та повідомленнями, але й зустрічами, діалогом, спільною справою. Вартість справжнього спілкування не може бути замінена електронними обмінами коштують. Тютюнник закликає знову оцінити прекрасне в існуванні, щоб зануритись у всю глибину людського життя та його значущість.