Question

Срочно! Даю 95 баллов! Докладний (тобто близький до тексту, без пропуску деталей) письмовий переказ. Вони пройшли півкілометра. Смугу сосняку переривало пасемце дубів і берізок, знова смуга сосняку, а тоді знову листяна посадка. - Отут грибуватимемо, - сказав дід Олекса.- Ставайте кожне на таку смужечку й прямуйте нею. Не бійтеся, не заблудитеся. Усі вийдемо на луг. Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни стояли тихі, мовчазні, ніби неживі, а берізки й дубки перешіптувались листом. Над головою котився тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки, гарні своєю молодістю. Осінь ще не спалила їм крил, і вони маяли ними, мовби летіли над сосновим бором. Унизу росла висока трава, але вона була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, мабуть, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві щось червоне, кинувся до нього й зупинився в подиві. То був красноголовець. Великий, на високій рівній ніжці, він аж різав очі чистотою червоної барви. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Як тільки рушив далі, натрапив на два чималі красноголовці, схожі на збитошних хлопців у червоних капелюхах. За кілька хвилин Дмитро Іванович наповнив кошик. Він подумав, що йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то не випадково. Це йому подарунок від діда Олекси. Йому і його родині. Очевидно, дід назнав це місце і беріг до цього дня.

Answer 1

Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.

Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні,  а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що,  дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві  красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси.  Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.

Answer 2

Шановний(а) _______________,

Я хочу поділитися з вами враженнями від нашої поїздки до лісу, яка була незабутньою. Ми пройшли півкілометра через прекрасні ділянки лісу. Пейзаж складався з череди соснових дерев, які переривалися пасемцями дубів та берізок, а потім знову наступала соснова смуга, слідом за якою були листяні дерева.

Дід Олекса нам показав, де ми будемо збирати гриби, вказавши на певні смужки землі між деревами. Він завів нас у ліс та порадив крокувати по цих смужках, щоб не загубитися. Всі ми вірили, що дід знає цей ліс як свої п'ять пальців.

Коли Дмитро Іванович увійшов у ліс, він помітив ту спокійність, яка панувала серед сосон, і той шепіт листя від берізок та дубків. Атмосфера була надзвичайно спокійною та ласкавою, і вона нас оточувала.

Біля нас густіла висока трава, яка уже пожовкла, але нам здавалося, що, мабуть, ми зайшли не в те місце, куди мав нас завести дід Олекса. Проте раптом Дмитро Іванович помітив щось червоне серед трави та зупинився, зачарований цією красою. Там був красноголовець, великий та яскравий, і його барви були неймовірно яскраві та насичені. Поруч з ним були ще два менші гриби, які він також зібрав.

Дмитро Іванович продовжив свій шлях і знайшов ще кілька великих красноголовців. Він заповнив кошик цими прекрасними грибами та відчув радість, яка випливала з цього несподіваного відкриття. Він розумів, що це був подарунок від діда Олекси, який намеренно приховував це місце та зберіг його для цього особливого дня. Цей день став для нас справжньою радістю та несподіваним дарунком.

З повагою, [Ваше ім'я]