Question

Твір на тему моєї сім'ї улюблені зимові свята

Answer 1

Сучасні українські сім’ї зустрічають та проводять зимові свята майже однаково, і про них досить складно скласти цікаву розповідь. Ми стали забувати про стародавні традиції святкування Нового року та Різдва Христова, і сьогодні мало хто знає, як наш народ святкував ці дні раніше. Тому я й хочу розповісти про те, як проходять новорічні свята у родині моїх бабусі та дідуся, які усе своє життя живуть у селі на Західній Україні. Я дуже люблю їздити до них відпочивати, особливо цікавий відпочинок на зимових канікулах. Та земля дуже багата традиціями і мені дуже подобається, як у західноукраїнському селі зустрічають різдвяні свята, які проходять там по-особливому і зовсім не схожі на те, як святкують ці свята у нас.

На Різдво ще вдосвіта моя бабуся розпалює піч, при чому робить вона це дванадцятьма поліннями, бо це число символізує кількість учнів Ісуса Христа. Добре розігрівши піч, бабуся починає готувати святкові страви, і кількість їх теж повинна дорівнювати дванадцяти. Серед цих страв обов’язково буде узвар, квасоля, варений горох, риба, смажена капуста, вареники, смажена або варена картопля чи гречана каша, а також гриби, зібрані у сусідньому лісі,

коржі з маком, а головне – кутя, з якої і розпочнеться святкова вечеря. Поки бабуся порається біля печі і займається приготуванням святкової їжі, дідусь виходить на двір та годує господарство. Він уважно оглядає кожну тварину, кожен куточок подвір’я, наводячи ідеальний порядок.

Дідусь вважає, що кожна тварина повинна зустрічати Святий вечір вичищеною та нагодованою, а кожен предмет у дворі на свято повинен знаходитись на своєму місці. Крім того, дідусь роздає сусідам те, що брав у них, а вони повертають йому те, що брали у дідуся, тому що ніщо у свято не повинно бути десь забуте чи позичене, ніщо не повинно залишатися у чужих руках. Після заходу сонця вся родина готує домашній вівтар – таке собі місце для жертвоприношення.

Дідусь вносить у хату дідуха – так він називає добре сплетений сніп жита, який вважається символом гарного врожаю у рік, що наступив. Після цього він вітається до бабусі, наче бучить її сьогодні вперше. Це мене кожен раз дивує і піднімає мені настрій. Після цього ми не сідаємо за стіл, доки дідусь не сходе на двір з кутею і батогом руках. На вулиці він закликає мороз до нашої хати, ходячи по двору и промовляючи: “Морозе, морозе! Іди кутю їсти!”.

Таким чином він нібито закликає добрий урожай до себе в родину. А до столу ми сідаємо тільки тоді, коли не темному зимовому небі сходить перша зірка. Вважається, що ця зірка за біблійною історією стала оповісником народження Ісуса Христа.

Коли бабуся бачить цю зірку, вона забирає з рук дідуся кутю, пригощає кожного, хто сидить за столом і лише після цього починається святкова вечеря. Я народився та ріс у сучасному місті, тому для мене дуже цікаво спостерігати народні традиції святкування Різдва не десь там по телевізору чи в театрі, а в справжній українській родині. Тому кожен раз на зимові канікули я з задоволенням відправляюсь до своїх дідуся та бабусі, щоб саме з ними зустріти Новий рік та Різдво, щоб доторкнутися до вікових традицій нашого народу та стати їх учасником.

Для мене це найкращі зимові свята, які тільки можна уявити.

Answer 2

Моя сім'я та улюблені зимові свята

Зима - чарівний час року, коли навколо все покрите снігом, а в повітрі летять білі пухнасті сніжинки. Це час, коли вся моя сім'я відчуває особливий спільний дух та приготовується до улюблених зимових свят.

Перше свято, яке ми з нетерпінням чекаємо, - це Новий Рік. Вже за кілька днів до нього наша сім'я збирається разом, щоб прикрасити ялинку та приготувати смачну новорічну вечерю. Ми обмінюємось подарунками та готуємося до магічної ночі, коли збуваються всі бажання. Ми разом граємо у настільні ігри, дивимося новорічні мультфільми та відзначаємо приходження нового року під вибух феєричних салютів.

Наступним улюбленим святом для нашої сім'ї є Різдво. Ми віримо в диво цього свята та готуємося до нього з особливим пильним старанням. Наша оселя наповнюється ароматом свіжої випічки, і ми прикрашаємо дім гірляндами та різдвяними прикрасами. Усі родичі збираються біля різдвяної ялинки, співають колядки та обмінюються подарунками. Це свято - це час спільної радості, любові та обіймів.

Також, зимою ми святкуємо Васильов день, який є днем святкування іменин для моєго тата. Цей день завжди проймається теплом і радістю, адже ми зібралися разом, щоб вітати та відзначати це особливе свято.

Усі ці зимові свята об'єднують нас як родину. Ми проводимо багато часу разом, ділимося радістю та взаємною підтримкою. Зима дає нам можливість зупинитися на мить і насолодитися спільними моментами. Навіть мороз та сніг не заважають нам відчувати тепло та затишок, які приносить ця пора року.

Зимові свята - це не просто дні в календарі. Це час, коли моя сім'я стає ще ближче одна до одної, коли ми відкриваємо серця один для одного та даруємо найкраще, що у нас є - любов і увагу. І я завжди з нетерпінням чекаю на ці найкращі миті зими разом зі своєю найріднішою сім'єю.