Question

Восьме квітня Диктант Вдячність Несподіван...о літо прийшло з грозами. Уранці парить, а пос...ред дня миготять звідусіль блискавиці, л..єр...ясний дощ, а то й подекуди град випаде. Вода, слава Богу, відступила од пагорба, звільнила із свого полону луки, нев...личке озерце. Навкруги розляглося бе...крає море різнотрав...я. У кроні гіл...ястого дуба знайшли собі притулок різні пташки: солов...і, вивільги, горобці, горихвости. Вивільга пр...летіла недавно. Маючи яскраве забарвлен...я, намагає...я потрапити на батьківщину саме на/весні. Тому й не/побачиш її серед молодого листя. Тільки чути голосне «туї-ліу, туї-ліу». Це якщо гарна погода. А на не/году почуєш няв-няв. На гілці горихвістки звили гніздечко. Працелюбні пташки. Hi/хвилини не/сидять без роботи, старанно доглядають за мал...чею. На лузі качка вивела дрібненьких пташ...нят. Х...мерні жовто/сірі клубочки невпин...о копошилися до/вкола матері і казали кря-кря-кря (За А. Давидовим, 120 сл.).

Answer 1

Ответ:

Несподіванно літо прийшло з грозами. Уранці парить, а посеред дня

миготять звідусіль блискавиці, льє рясний дощ, а то й подекуди град

випаде. Вода, слава Богу, відступила од пагорба, звільнила із свого

полону луки, невеличке озерце. Навкруги розляглося безкрає море

різнотрав'я.

У кроні гіллястого дуба знайшли собі притулок різні пташки: соловї,

вивільги, горобці, горихвости. Вивільга прилетіла недавно. Маючи

яскраве забарвлення, намагається потрапити на батьківщину саме

навесні. Тому й не побачиш її серед молодого листя. Тільки чути

голосне «туї-ліу, туї-ліу». Це якщо гарна погода. А на негоду почуєш

няв-няв.

На гілці горихвістки звили гніздечко. Працелюбні пташки.

Hi хвилини не сидять без роботи, старанно доглядають за малечею.

На лузі качка вивела дрібненьких пташенят. Химерні жовто-сірі

клубочки невпинно копошилися довкола матері і казали кря-кря-кря

(За А. Давидовим, 120 сл.).

дайте лучший ответ плиз

Answer 2

Ось текст з вашого запиту, доповнений відсутніми буквами та знаками пунктуації:

Восьме квітня. Диктант. Вдячність. Несподівано літо прийшло з грозами. Уранці парить, а посеред дня миготять звідусіль блискавиці, ллється ясний дощ, а то й подекуди град випаде. Вода, слава Богу, відступила від пагорба, звільнила із свого полону луки, невеличке озерце. Навкруги розляглося безкрає море різнотрав'я. У кроні гіллястого дуба знайшли собі притулок різні пташки: солов'ї, вивільги, горобці, горихвости. Вивільга прилетіла недавно. Маючи яскраве забарвлення, намагається потрапити на батьківщину саме навесні. Тому й не побачиш її серед молодого листя. Тільки чути голосне "туї-ліу, туї-ліу". Це якщо гарна погода. А на негоду почуєш няв-няв. На гілці горихвістки звили гніздечко. Працелюбні пташки. Хвилини не сидять без роботи, старанно доглядають за малятами. На лузі качка вивела дрібненьких пташенят. Холодні жовто-сірі клубочки невпинно копошилися навколо матері і казали кря-кря-кря. (За А. Давидовим, 120 слів).