Question

Написати твір-мініатюру (збирають гриби) ​

Answer 1

Ответ:

Гуляючи лісом, можна помітити, що з-під бурого й жовтого листя видніються яскраві капелюшки сироїжок. Але ми пройдемо повз. Ми з дівчатами заздалегідь вирішили збирати тільки найсмачніші гриби: ароматні білі, червоні підосичники, симпатичні підберезники, лисички та рижики. Їх можна не тільки посмажити, а й засолити на зиму.

Объяснение:

(^.^)(^.^)(^.^)(^.^)(^.^)(^.^)

Answer 2

Ответ:

ось

Объяснение:

В кінці серпня і на початку вересня в сусідніх золотих лісах з’являється чимало грибів. Ми з друзями вже зібралися і з великими кошиками вирушили до осіннього лісу.                              

За нашим селом розстелені широченні поля. Ми попрямували вузькою стежиною прямо до далекого березового гаю. Щороку тут можна набрати повні кошики смачних грибів. Головне, вміти відрізняти їстівні гриби від отруйних.

День видався без дощу, тож всі дерева висвітлені яскравими променями теплого сонця. У лісі тихо та не чутно співу птахів, вони готуються відлетіти на південь.

Гуляючи лісом, можна помітити, що з-під бурого й жовтого листя видніються яскраві капелюшки сироїжок. Але ми пройдемо повз. Ми з хлопцями заздалегідь вирішили збирати тільки найсмачніші гриби: ароматні білі, червоні підосичники, симпатичні підберезники, лисички та рижики. Їх можна не тільки посмажити, а й засолити на зиму.

Ось у кошику вже є два перші підберезники. Вони росли разом, щільно притискаючись один до одного. Я акуратно зрізав їх гострим ножем. А ось і ціла родина рудих лисичок оселилася поруч з осикою. Вони теж відправляються до козуба. Далі ми бачимо великий червоний гриб з білими крапками — це мухомор. Його не можна брати, він отруйний!

Додому ми повернулися тільки під вечір. Втомлені, але задоволені та з повними кошиками грибів.

Answer 3

Ліс. Тропинка, затишна і мальовнича, закована в зелену пелену вересня. Осінь, найкращий час для тих, хто шукає відпочинок в природі і скарби під вогнищем. Сьогодні ми вирушаємо на відповідь природі - збирати гриби.

Заходжу в ліс, та гарна мелодія природи обволакує мене: шепіт вітру, щебетання птахів, шурхіт листя під ногами. Ліс ніби відчиняє свої обійми, запрошуючи на пригоду. Починається пошук.

Серед трав'янистих галявинок і під мохом обнаружую першого гриба. Він прихований, ніби скарб під зачарованим деревом. Маленький, жовтуватий, він тут вже чекав на мене. Це початок.

Далі - гриб за грибом. Тут біля старого дерева - білий гриб, великий і соковитий. Там, серед чагарників - опеньки, готові розкрити свою ніжність на сковорідці. Як гідний сократ, ліс вчить мене терпимості та спостережливості.

Завершуємо нашу збірку. Корзина наповнена до країв, і моє серце сповнене задоволенням. Збирати гриби - це не тільки смачна здобич для столу, але і зустріч з природою в її найкращому вигляді. Ми стаємо частиною лісу, а ліс віддає нам свої найкращі дари.

Повертаюся додому з корзиною грибів і з найкращими спогадами про цей день. І в серці розцвітає вдячність природі за її щедрість і красу.