Question

Допоможіть будь ласка дам 50 баллів зробити переказ Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падае з дерева, гілкарозпрямляється. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка - як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках - іній і паморозь. У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні- лисиці або від сірого зголоднілого вовка.Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:

Навколишня природа перетворилася на білого казкового світла, вкритого пухнастим м'яким снігом. Гілки деревця, особливо ялинок, закрити купами снігу, як падають на шапки, роблять їх такими, що згинаються під вагою. Коли сніг випадає із місця, вони розгинаються. По чистому блакитному небу сніг блищить і переливається всіма кольорами веселки, творячи казкову красу, яку болісно дивитись. Панує мороз, і кожен крок на хрумкому снігу викликає скрип і хрускіт. Уважно розглядаючи, можна побачити, як кожна сніжинка, як художній твір, май ажурні візерунки. Дерева не тільки покриті снігом, але й охоплені маслом і інійом. Ліс дуже тихий і здається, що все спите під білим покривалом снігу. Звуки лунають так далеко від стіни дерева, що кожух звуку виразно розвіє у повітрі. Тут і ворона закрила, і сорок веліла, і зимових птахів майже не чути. Їм складно харчуєтесь у зимовий період, і їх можна виживати лише за рахунок їжі, яку приносить погода. Зненацька помічається чий слід на снігу. Що тут бігав? Можливо, в білому хутрі проганяв руду красуню-лисицю або сирого жовтого вова. Захід сонця в зиму відбувається досить рано. Сніг на ялинках починає рожевіти, а берізки вилучає золотисто-рожевий відлив. Тіни, які спочатку були блакитними, потім залишаються синіми

Answer 2

Як чудово проводити час на зимовій прогулянці в лісі! Все навколо вкрите пухнастим м'яким снігом, і це неймовірно красиво. Гілки дерев, особливо на широких гілках ялинок, прикрашені сніговими купами, що схожі на шапки. Вага снігу схилила всі гілки, і коли сніг впадає з дерева, гілка повільно відпрямлюється. Небо чисте та блакитне, а сніг на сонці блищить і переливається всіма кольорами веселки. Він такий чарівний, що дивитися на нього навіть болить від розкіші.

Мороз відчувається у повітрі, і сніг скрипить і хрумкає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і ретельно роздивитися, то можна побачити, як кожна сніжинка виглядає як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий ювелір створив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева не лише вкриті снігом, але також обсипані інієм і памороззю. В лісі дуже тихо, і здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на велику відстань. Ось ворона закаркала, сорока застрекотіла, і навіть якась зимова пташка заявила про себе. А ось синичка чвірінькає. Я завжди наливаю їм хліба та борошна, оскільки їм важко знаходити їжу взимку.

Але не всі вже спали. Є сліди на снігу, які свідчать про те, що тут щось рухалося. Можливо, заєць в своєму білому зимовому вбранні уникав зустрічі з рудою лисичкою або сірим голодним вовком.

Сонце взимку сідає досить рано. Рожеві відблиски починають з'являтися на вершинах ялинок, а білі берізки перетворюються на золотаво-рожеві красені. По-перше, тіні, що спочатку блакитні, стають синіми і фіолетовими, а потім лягають на сніг між деревами. Небо червоніє на заході, і зі сходу наближається темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна розгледіти. Вечір стає холодним, і ми повертаємось додому, йдучи по своїх слідах через хрусткий сніг. Коли ми виходимо з лісу, ми оглядаємося і бачимо, що він вже вкритий чорними тінями на синьому сніжному полотні.