Question

Срочна даю 50 бал Запишіть речення, розкрийте дужки, уживши іменники в кличній формі. Поставте розділові знаки. 1. (Татусь)! Не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода. 2. (Катерина Юхимівна) тільки ви в мене перша на новосіллі неодмінно, а то образите. 3. Ходи, ходи (Ізольда Златокоса) тебе давно Трістан твій вірний жде. 4. «(Син мій дитина моя)»,— углядівши скрикнула мати і кинулася до Петра. 5. «Дуже вам вдячна (Мусій Миронович)»,— Ніна потиснула йому руки і пішла до машини. 6. О (рідний Київ) люблю я твої квартали золоті. 7. Я ж (дядечко) його порятувала. 8. Пусти мене (мій батечко) на гори, де ряст весняний золотом жаріє. 9. Не рони (верба) сліз над водою, буде ж (матусенька) милий зо мною!.. 10. «Знаєш (Петро) що тобі бракує?» — раз спитав один з товаришів. 11. Чом ти (береза) така журлива? 12. (Лукаш) гов! А де ти? 13. Мовчиш (мій друг ясний) і зітхаєш. 14. (Мрія) колись ти літала орлом наді мною. 15. Заходь (Сергій), заходьте (Ніна Дмитрівна).

Answer 1

Відповідь:

Татусю! Не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода.

Катерина Юхимівна, тільки ви в мене перша на новосіллі неодмінно, а то образите.

Ходи, ходи, Ізольда Златокоса, тебе давно Трістан твій вірний жде.

"Син мій дитина моя", - углядівши скрикнула мати і кинулася до Петра.

"Дуже вам вдячна, Мусій Миронович", - Ніна потиснула йому руки і пішла до машини.

О рідний Київ, люблю я твої квартали золоті.

Я ж дядечко його порятувала.

Пусти мене, мій батечко, на гори, де ряст весняний золотом жаріє.

Не рони вербо сліз над водою, буде ж матусенька, милий зо мною!..

"Знаєш, Петро, що тобі бракує?" - раз спитав один з товаришів.

Чом ти, березо, така журлива?

Лукаш гов! А де ти?

Мовчиш, мій друг ясний, і зітхаєш.

Мріє колись ти літала орлом наді мною.

Заходь, Сергію, заходьте, Ніно Дмитрівно.

Пояснення:

Answer 2

1. "Татусь! Не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода."
2. "Катерино Юхимівно, тільки ви в мене перша на новосіллі неодмінно, а то образите."
3. "Ходи, ходи, Ізольда Златокоса, тебе давно Трістан твій вірний жде."
4. "Син мій дитина моя,"— углядівши скрикнула мати і кинулася до Петра.
5. "Дуже вам вдячна, Мусію Мироновичу,"— Ніна потиснула йому руки і пішла до машини.
6. "О рідний Києве, люблю я твої квартали золоті."
7. "Я ж, дядечку, його порятувала."
8. "Пусти мене, мій батечко, на гори, де ряст весняний золотом жаріє."
9. "Не рони, вербо, сліз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!.."
10. "Знаєш, Петро, що тобі бракує?" — раз спитав один з товаришів.
11. "Чом ти, березо, така журлива?"
12. "Лукаше, гов! А де ти?"
13. "Мовчиш, мій друг ясний, і зітхаєш."
14. "Мріє, колись ти літала орлом наді мною."
15. "Заходь, Сергію, заходьте, Ніно Дмитрівно."