Question

Твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі. ПЖ СРОЧНОООО! ДАЮ 150 БАЛОВ

Answer 1

Ответ:

Коли п’ятий клас навчання нарешті скінчився, на збори, присвячені цій знаменній події, прийшла і вчителька ботаніки Ірина Семенівна.— Так от, любі діточки,— почала вона,— для того, щоб збудити вашу цікавість до нового предмета, щоб продовжити добру традицію наших старших класів, вам треба за літо зібрати колекцію комах.Цим ботанічка натякала на гербарій рідного краю, який треба було зібрати минулого літа. Тоді ми й не думали збирати його, а потім Митько таки знайшов якийсь гербарій, ми його підписали і здали, навіть не поцікавившись, що воно таке. А потім до школи прибіг старший Митьків брат, з голосним скандалом забрав той альбом і нам’яв Митьковому вуха.Виявилося, що то гербарій зовсім не рідного краю, бо містив зразки рослин Далекого Сходу, по-друге, він належав і не Митькові братові, а котромусь із його приятелів. А по-третє, з’ясувалося — приятель теж узяв його на два дні в себе на роботі

Объяснение:

Answer 2

Мій день розпочався яскраво та важливо. То було той день, коли я вперше вийшов за межі свого рідного міста та вирушив у подорож до великого мегаполісу. Той день залишив незабутні враження та багато емоцій, які я ніколи не забуду.

Подорож моя розпочалася рано вранці, коли сонце ще не піднялося високо на небі. Я був в захваті від ідеї подорожувати, і мій серцевий ритм підвищився від ентузіазму. Заїхавши на залізничний вокзал, я був вражений масштабами та жвавістю того місця. Там гомоніли великі табло з розкладом, люди спішили в усі боки, а по гучномовцях оголошували прибуття та відправлення потягів.

Моя подорож розпочалася з потягу, який вирушав у Київ. Вікна потягу відкривали прекрасні пейзажі, і я був захоплений красою природи, яка летіла повз вікно. З кожним кілометром мій ажіотаж зростав.

Прибувши до Києва, я був вражений його величчю. Величезні будівлі, яскраві реклами, неймовірна кількість автомобілів на дорогах — все це робило мою душу зірваною. Перший крок на цих вулицях відчувався, наче я став маленьким зернятком піску на березі безкраїх океанів.

Я вирішив розпочати свою подорож із відвідання символічного місця — Майдану Незалежності. Площа була вражаючою. Тисячі людей рухалися в усі боки, а я залишався невидимим в цьому великому місті. Я фотографувався біля Дзеркального струму та пам'ятника Незалежності, сподіваючись, що ці миті знайдуть своє місце в моєму спогаді.

Далі моя подорож ведла до легендарного Хрещатика. Великі торгові центри, вуличні виконавці, кафе зі смачними стравами — цей район здавався мені місцем, де завжди щось цікаве та захоплююче трапляється.

Один з найяскравіших моментів був відвідування Києво-Печерської Лаври. Священна атмосфера цього місця, підземні монастирі та величний Києво-Печерський монастир залишили незабутні враження та навіть здавалися мені надприродними.

На завершення дня, я вирішив відвідати Андріївський узвіз. Тут час мовби стоїть на місці, а вуличні художники пропонують свої шедеври. Закат сонця над Дніпром створював неймовірну атмосферу романтики та спокою.

Повертаючись додому, я відчував, що цей день був найціннішим подарунком для мене. Київ подарував мені незабутні миті, які назавжди залишаться у моєму серці. Ця подорож надихнула мене вірити в себе та завжди відкривати для себе нові місця, оскільки краса цього світу безмежна і надзвичайно різноманітна.