
ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА!! ДАЮ 50 БАЛІВ Твір- опис місцевості на основі власних спостережень і
вражень у художньому стилі з використанням відокремлених означень Мій улюблений куточок природи Обсяг 1 сторінка.

Ответы на вопрос

Ответ:
Світ, у якому я живу, — прекрасний. Він незрівнянно гарний, вишуканий і витончений. Закохатися у його довершену красу можна з першого погляду, з першої пташки, яку зустрінеш на своєму шляху. Як на мене, особливо помітною ця краса стає саме навесні, вона набуває якоїсь ніжності і жіночності, яка просто зачаровує і залишається у твоєму серці на довгі-довгі роки.
Я люблю спостерігати за всім, що відбувається навколо мене. Сьогодні я прокинулась від того, що в моє вікно яскраво світило весняне сонечко, воно переливалося, зафарбовувало стіни кімнати у різноманітні кольори, дарувало радість і тепло. Такий ранковий подарунок змусив мене швиденько вибігти на вулицю і нарешті насолодитися цим чудесним днем, справжньою казкою, створеною самою природою. Я живу в звичайнісінькому приватному будинку на вулиці, де повно таких же схожих між собою невеличких, акуратних будиночків. Але весна все змінює. Моя вулиця зараз виглядає як кадр з чарівного мультфільму, у якому описано вигаданий світ. Навколо все починає цвісти: молоді абрикоси вже демонструють свої перші рожево-біленькі квіточки, на яблунях і вишнях вже з’являються зелені бруньки, які от-от перетворяться у зелені листочки, біля вікон уже розпускаються тюльпанчики, і де-не-де ще досі можна знайти маленькі проліски. Краса зараз повсюди. Непримітні до цього будиночки зараз тільки доповнюють, вдало вписуються у загальну картину, вони вже не здаються такими сірими і безбарвними, хоча саме такими були лише кілька днів тому. Знаходитися зараз на свіжому повітрі — це просто мрія. Я в захваті від зеленої травички; від дітей, що постійно метушаться і вигадують собі все нові розваги; від пташок, які додають тутешній природі ще більшої кількості різноманітних кольорів і фарб. Стою я надворі, а мене оточують запашні квіти, зелені дерева, всеможливі трави і співучі звуки пташок. Стою і дивуюся, як в один момент сірий квартал зумів настільки змінитися, покращити свій зовнішній вигляд. Вражає ще й те, що люди навколо почали прибирати сміття, приводити свої хатинки до ладу. Тому тепер навкруги чисто і доглянуто, що просто не може не тішити мене.
Недалеко від мого дому є ще й річка. Взимку вона стає для всіх дітей ковзанкою, а влітку — найулюбленішим місцем для відпочинку. У цей період року чистий берег — це місце, де можна усамітнитись, відчути природу, побути на самоті зі своїми думками. Зараз там теж неймовірна краса: хтось небайдужий збудував ігровий майданчик, поставив кілька лавок для зручності, скосив зайву травичку. Знаходитись біля річки — це величезна насолода, тому, я і вважаю, що це місце є одним з найкращих у моєму місті, моєю особистою схованкою і навіть якимось певним власним надбанням.
Отже, я люблю свою вулицю, люблю те місце, в якому живу. Воно найрідніше і найкраще. Усе, що оточує мене тут, стало дорогим: і люди, які кожного дня вітаються зі мною і посміхаються у відповідь, і дерева, що шепочуть свої казки на вушко пташкам, які прилітають до них у гості, і квіти, які наповнюють повітря новими, надзвичайно приємними ароматами. Я вдячна тому, що весна завітала на мою вулицю і принесла сюди разом з собою тепло, радість і неповторну красу.



Мій улюблений куточок природи - це таємничий і заповідний ліс, який розкинувся за моєю рідною дачею. Це місце, де час сповільнює свій біг, а натхнення несподівано знаходить мене.
Ліс починається з величезного дуба, який стоїть в самому центрі, немов страждальцем часу. Його стовбур переплутаний гілками, які вигинаються до сонця, роблячи незабутні засліплюючі скульптури з листя. Кожна гілка має своє ім'я, і я щоразу відкриваю для себе нових друзів серед них.
Під ногами - моховий килим, який ніби ласує ноги, коли ти наступаєш на нього. Мох виграє всі відтінки зеленого - від свіжої ягідної зелені до темного смарагду, що блищить на сонці. Серед мху ростуть дикий чорниці, ягоди, які розцвітають яскравими плямами із-під листя.
Аромат лісу - це неймовірна суміш свіжості та таємничості. Листя шелестить легеньким сплеском вітру, і це звучить як приголомшливий мелодійний концерт природи. Подекуди можна почути спів птахів, які вбираються в яскраві оперення, ніби в костюми для свого виступу на сцені природи.
Але найцікавіше - це джерело, яке тихо журчить у кам'яній лощині. Вода в ньому кришталево чиста, і коли ти наливаєш її у долоню, то бачиш свій відображення в якості додаткового бонусу. Біля джерела стоять старовинні сосни, які схожі на сторожів цієї природної святині.
У цьому лісі кожна деталь, кожен шорсткий шум, кожен аромат має своє неповторне значення. І кожен відвідувач може тут знайти свою особисту нирвану, свій унікальний куточок спокою і відпочинку в обіймах природи. Це моє улюблене місце, де я завжди готовий поділитися своїми враженнями та емоціями зі світом.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Українська мова
Последние заданные вопросы в категории Українська мова
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili