Question

СРОЧНО Написати конспект тексту «ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ» ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ У багатьох суспільствах окремі люди, певні соціальні верстви або й цілі народи у щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. Таке явище називають двомовністю, або білінгвізмом . Співвикористовувані мови ніколи не бувають симетричними, а двомовні комуніканти (білінгви) ніколи не володіють обома мовами однаково. На цій основі розрізняють першу мову — основну в мисленні й спілкуванні та другу — використовувану рідше або тільки в спеціальних сферах, наприклад, у науковій діяльності, офіційному спілкуванні, контактах з людьми, для яких ця мова рідна тощо. Тому в Україні і українсько-російська й російсько-українська двомовність. Представники національних меншин України: євреї, угорці, молдавани, кримські татари тощо, крім рідної, часто вживають українську й російську мови. Таке явище називається багатомовністю. Двомовність, а точніше, недостатнє володіння однією або й двома співвикористовуваними мовами є основною причиною порушення культури, а часом і етикетності мовлення. Досконале оволодіння другою (третьою) мовою неможливе без акультурації — глибокого засвоєння культури (цивілізації), яка створюється й обслуговується цією мовою. Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду. Це складний процес: мовцеві потрібно «ввімкнути» психічні механізми, які регулюють вимовляння звуків, наголошування слів, інтонування фраз, не кажучи вже про слово- і формовживання, поєднання слів, побудову висловлень. Тому дуже часто перемикання коду буває неповним, наприклад, лексика і граматика у мовця українська, а фонетика російська. У такому разі кажуть, що людина говорить з російським акцентом. Трапляється, що і лексика, і граматика в українському мовленні частково російська. Таке мовлення є суміщеним, змішаним — українсько-російським або російсько-українським. В Україні воно іменується суржиком (у прямому значенні суржик —- це назва суміші жита і пшениці, ячменю і вівса тощо). Ставлення культурних, освічених людей до суржика негативне. Треба намагатися говорити чистою мовою, не допускати інтерференції, тобто проникнення елементів однієї мови у мовлення іншої. А цього неможливо досягти без свідомого розрізнення елементів двох мов, а особливо без стійких умінь і навичок використання їх у мовленні, Люди сприймають кожного з нас насамперед через наше мовлення, нашу спілкувальну поведінку. Тому треба, як закликав Максим Рильський, «заглядати у словник», користуватися довідниками і посібниками, аналізувати своє і чуже мовлення (Я. Радевич-Винницький).

Answer 1

Ответ:

КОНСПЕКТ ТЕКСТУ «ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ»

- У багатьох суспільствах у щоденному спілкуванні використовують дві мови — явище називають двомовністю.

- Двомовні комуніканти (білінгви) не володіють обома мовами однаково — на основі цього розрізняють першу (основну) та другу мови.

- Українсько-російська і російсько-українська двомовність в Україні та представники національних меншин використовують українську та російську мови — таке явище називається багатомовністю.

- Недостатнє володіння мовами є основною причиною порушення культури, а часом і етикетності мовлення.

- Досконале оволодіння мовою неможливе без акультурації — глибокого засвоєння культури.

- Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду, що може бути неповним або змішаним (українсько-російським або російсько-українським).

- Сприйняття людини насамперед через мовлення, тому використання мови без інтерференції неможливо без свідомого розрізнення елементів двох мов та навиків їх використання у мовленні.

Answer 2

Конспект тексту: "ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ"

1. Визначення термінів:

   • Двомовність (білінгвізм) - користування особою двома мовами у щоденному спілкуванні залежно від ситуації.
   • Перша мова - основна в мисленні та спілкуванні.
   • Друга мова - використовується рідше або в специфічних сферах, таких як наукова діяльність, офіційне спілкування тощо.

2. Різноманітність двомовності:

   • Українсько-російська та російсько-українська двомовність в Україні.
   • Багатомовність у представників національних меншин України.

3. Вплив двомовності на культуру спілкування:

   • Недостатнє володіння мовами може призводити до порушення культури та етикетності мовлення.
   • Акультурація - необхідна для досконалого оволодіння другою (третьою) мовою.

4. Перемикання коду:

   • Процес переходу у спілкуванні з однієї мови на іншу.

5. Суржик:

   • Суміщене, змішане мовлення українсько-російське або російсько-українське.
   • Негативне ставлення до суржика серед культурних та освічених людей.

6. Загальний підхід до культури спілкування:

   • Звернення до словників, довідників та посібників.
   • Аналіз власного та інших мовлення.

7. Важливість культури спілкування:

   • Мовлення визначає сприйняття людини, її спілкувальну поведінку.

8. Заклик до свідомого розрізнення елементів двох мов та розвитку навичок використання їх у мовленні.

9. Висновок:

   • Культура спілкування є важливим аспектом особистого і суспільного розвитку, вимагає свідомого ставлення до володіння мовами.