Question

Запишіть текст, виправивши орфографічні помилки, розставивши розділові знаки. Синій колір. І людина від/разу (з/с)гадує небо глибоке чисте ні/ким до кінця не/звідане небо без кінця/краю завжди таємниче як море.Чи це небо таке як море? Небо буває світлим і я(з/с)кравим темним і грі(з/с)ним але завжди синє. Часом його пр(и/е)крашают.. рожеві чи білі хмарки інколи обнімают(ь) барвисті в(е/и)селки. Та й ві(д|т)тінків син..ого на небі не/злічити. То майже сіре то яскраво/блакитне то майже чорне. Але коли диви(ш/сс)я на небо то на думку (з/с)падає зовсім інше хочет..ся ві(д/т)чути за пл(е/и)чима крила (з/с)махнути ними й полинути у височін.. до тієї сині. Синій це колір неба він завжди з нами. Навіт.. у най/похмуріший до(щ/шч)овий день залишаєт..ся надія що серед хмар усе/таки про..ляне клаптик чистої синяви. Справжню небесну син.. завжди не/розривно пов..язуют.. з постійніст..ю природи з надією із завтрашнім днем. Вона (з/с)покон/віку символізує або давнє минуле або далеке майбутнє. Пам..ятаєте як писав Ґете «синя поверхня здає(тьс/ц)я ві(д/дд)аленою однак ми охоче йдемо за нею але не тому що вона ві(д/дд)аляє(тьс/ц)я а тому що вона вабит.. до себе». А небо день/у/день вабит.. завжди кличе обіцяючи щось не/ймовірне не/пізнане й пр(е/и)красне.

Answer 1

Ответ:

ЕЩКЕРЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

ЕЩЕКРЕЕЕЕЕЕЕ НА ТЄЛІКУ НЕ МОЖУУ В СЕРЕДУ І ХОЛОДНО НЕ МОЖУУ В СЕРЕДУ І В СЕРЕДУ В І В ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІКИ НА РАЗКЛАД НЕ ЕЕ НА ТЯ В ГРУППУ І В МЕНЕ ТГ В НЕ ЬУДЕ ЕКОНОМІКИ В ГРУППУ В К В І НЕ ЬУДЕ В І В ЕФЕКТИВНОСТІ НЕ НЕ НЕ Н НА ТЄЛІКУ В СЕРЕДУ І ШУКАТЬ В І К

Answer 2

Синій колір і людина відразу згадує небо - глибоке, чисте, ніким до кінця не звідане небо, без кінця і краю, завжди таємниче, як море. Чи це небо таке, як море? Небо буває світлим і яскравим, темним і грізним, але завжди синє. Часом його прикрашають рожеві чи білі хмарки, інколи обнімають барвисті веселки. Та й відтінків синього на небі не злічити. То майже сіре, то яскраво-блакитне, то майже чорне. Але коли дивишся на небо, то на думку спадає зовсім інше: хочеться відчути за плечима крила, змахнути ними і полинути у височінь до тієї синьої безмежності.

Синій - це колір неба, він завжди з нами. Навіть у найпохмуріший дощовий день залишається надія, що серед хмар все-таки проляне клаптик чистої синяви. Справжня небесна синь завжди нерозривно пов'язується з постійністю природи, з надією із завтрашнім днем. Вона споконвіку символізує або давнє минуле, або далеке майбутнє. Пам'ятаєте, як писав Ґете: "Синя поверхня здається віддаленою, однак ми охоче йдемо за нею, але не тому, що вона віддаляється, а тому, що вона вабить до себе". А небо день у день вабить завжди, кличе, обіцяючи щось неймовірне, непізнане і прекрасне.