Question

Прочитайте вірш і поясніть, якою уявляється поетові рідна мова. Все в тобі з'єдналося, злилося Як і поміститися в одній! Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. - Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. - - I тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі великого народу Ніжна і замріяна душа. В. Симоненко​

Answer 1

Мова уявляється поетові всеосяжною, безмежною, явищем, в якому все вмістилося, все злилося. Мова водночас і ніжна, і сувора, вона то  підносить у вись, то підкорює глибини. Мова завжди буде квітувати у віршах і поемах, бо в ній - душа народу.

Answer 2

У вірші Василя Симоненка рідна мова представлена як щось надзвичайно цінне і важливе для поета і кожної людини. Поет описує рідну мову як щось, в чому об'єдналися і злилися всі найкращі якості і важливі аспекти його життя. Вона є джерелом натхнення для поета і інших людей, наділяючи їх силами і можливістю виразити себе.

У вірші згадується, що рідна мова дає поетові "дужі крила", які дозволяють йому піднімати правду в вищі сфери і розкривати глибини людської мудрості. Вона також надає можливість вченим відкривати та досліджувати різні аспекти знань і мудрості людства.

Рідна мова порівнюється з "зачарованим колоссям", що шепоче, із "покликом із катами на двобій", що може викликати на боротьбу. Це вказує на те, що рідна мова має магічну силу і здатність мобілізувати людей на різні справи.

Останні рядки вірша наголошують на тому, що рідна мова дає можливість рости, цвісти і розкривати потенціал як поетам, так і всьому народу. Вона є чутливою і мрійливою душею, яка завжди зберігає свою живучість і важливість у віршах і поемах. Вся ця символіка робить рідну мову важливим символом національної ідентичності і культурної спадщини.