Question

Написати невеликий твір розповідь 10- 12 речень '' Мій осінній вечір ''

Answer 1

Ответ:Ось і настав той час, коли спекотні літні дні змінюються на прохолодні та дощовитні. Не знаю чому, але багато людей не люблять цю пору року, проте я просто обожнюю осінні вечори. Вже не таке яскраве, як раніше, сонце знову зайшло за горизонт. Небо набуло свинцево-червоного відтінку. На алеях грайливий вітерець розкидав пожовкле листя дерев. Лише тьмяне світло вуличних ліхтарів висвітлює тобі дорогу. А ти йдеш, і дивишся під ноги, штовхаючи листя, а в навушниках грає улюблена музика. Є щось незвичайне в цій порі року, а особливо в таких ось вечорах.

Объяснение:

Answer 2

Мій осінній вечір почався, коли сонце низько здіймалось над горизонтом, фарбуючи небо відтінками вогню. Ліс, здається, вдихав осінь кожним своїм листком, а доріжки зовсім заплуталися в рябинових килимах.

Я пройшовся по парку, мандруючи серед шуму опадаючих листків. Вітер шепотів та ніжно обіймав мене, мов старого друга, якого давно не бачив. Час сповільнився, і в кожному кроку було відчути особливу магію цього вечора.

Під золотистим світлом ліхтарів, я зупинився біля ставу, де відбивалася осіння краса. Вода пливла спокійно, наче доторкання кисті художника до полотна. Серед відображення неба і дерев, я відчув себе частиною цієї неймовірної картини.

Осінь принесла з собою аромат свіжої землі і терпкість вологих листяних купелів. Я сів на лаву, дозволяючи цій атмосфері вкотре занурити мене у свій спокій. Віддалені голоси пташиного зграю доповнили музичний супровід цього чарівного вечора.

Закінчувалася моя мандрівка, але серце залишалося наповненим відчуттям дива. Осінь завжди нагадує, що навколо нас таємниці, які чекають на свого відкриття. І, можливо, саме в цей вечір я зрозумів, що кожен момент життя – найкращий малюнок великого художника, який варто цінувати та любити.