Question

Твір в гостях у Весни даю 15 балів

Answer 1

Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вжекрасується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави. У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни. Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлішав, виграє новими кольорами, звуками. Чуєте, з вільшаника долинає голосна пісня: при-ди-кум... чай-пить... чай-пить... Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю. А от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. Сидить на сосновій гілці і все перепитує: «Чи це так? Чи це так?» «Так, так, так», - відповідає їй дятел. «Угу, угу», - підтакує кільчаста горлиця. Здається, пернате населення лісу шаленіє від п'янкого повітря, світла, тепла. Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає метелик-кропив'янка. На його крильцях - справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. І раптом не стало метелика. Де ж він подівся? Ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. Гарно замаскувався. А коли розгорнув крильця - у повітря знов злетіла барвиста квітка. Побачив я і сонечко. Воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. Узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. Сонечко розправило крильця і зникло з очей. А в траві під кущем ліщини затаїлося зайченя: і, не ворухнулось, коли я обережно пройшов мимо. Цілий день бродив я весняним лісом. А під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. На гарну погоді він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. Точна прикмета. Ще жодного разу не підвів мене пернатий барометр*. Що ж, пора йти додому.

Answer 2

Гості Весни завжди приносять радість і надзвичайні враження. Весна - це час пробудження природи, коли кожен кущ і дерево розцвітають в барвистій красі, а птахи починають співати свої чарівні пісні. Здається, що навколо все оживає, і ніщо не може зупинити цей неймовірний процес відродження.

По вулицях міста прокидаються перші квіти. Кроки по тротуару вже не такі поспішні, адже кожен бажає роздивитися цю красу і вдихнути свіжий весняний повітря. Дерева начебто одяглися в найкращі одежі, а кожен листочок на них здавалося змагається в барвистості з сусідом.

У парку під весняним сонцем гуляють сім'ї, діти грають на гойдалках, а закохані пари насолоджуються митью разом. Весна приносить відчуття легкості і радості усім, хто вирішує провести час на свіжому повітрі.

А ще, весна - це час, коли починають квітнути фруктові дерева, аромат яких наповнює повітря. Це час для весняних фестивалів та ярмарок, де можна скуштувати смачні страви і придбати цікаві вироби майстрів.

У цю пору року всі ми стаємо трохи ближче до природи. Ми прагнемо виходити на вулицю, насолоджуватися сонцем і спостерігати, як світ навколо нас оживає. Весна дарує нам можливість забути про холод і сірість зими, і це завжди дуже цінно.

Отже, гості Весни приносять з собою багато радості і вражень. Весна - це час неймовірної краси та відновлення життя, і кожен момент, проведений разом з нею, заслуговує на 15 балів радості і вдячності.