Question

Твір на тему Краплі дощу налисточку

Answer 1

Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром, громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й довелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені стало сумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувався вкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було читати…

Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи – вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з радістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються об землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…

Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Той літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…

Незабаром дощ зовсім перестав . Коли я вийшов надвір , я побачив незрівнянну картину - на молодій яблуні тріпотів сріблистий листочок. Меркле сонячне проміння переливалося на крапельках , мов діамант . Одна за одною краплі стікали на землю . Згодом залишилася тільки одна.  З великою зацікавленістю  я побачив в ній  своє відображення .

З-за хмар з*явилось сонце . Від дощу не було ані сліду.

Answer 2

Краплі дощу налисточку

Був звичайний літній день. Сонце пекло, і легкий вітерець ніби намагався згасити його вогнище. Все навколо казалося сонним і втомленим. Але раптово, з неба здалася крапля дощу, як маленький дарунок небес.

Ця крапля дощу опустилася на маленький зелений налисточок, що спалахнув своєю зеленню на фоні сухої землі. Крапелька, наче чарівний магічний камінчик, відблискуючи на сонці, ніби привела цей налисток до життя.

Маленька крапелька розтеклася по поверхні листка, звільняючи свою кришталеву чистоту, і тоді сталося щось дивовижне. Вона не була самотньою – ще кілька крапель дощу приєднались до своєї родички, створюючи маленьке озерце налистку.

Маленький листочок був щасливий. Він почував, як життя повертається в його тканини, а сонячні промінці навіть здавалися ще яскравішими і солодшими. Він сприймав кожну краплю дощу як дарунок, який допоміг йому вижити в літню спеку.

Світ змінився. Дощ продовжував танцювати на листку, і він відчував, як його життя стає більш насиченим і повним кольору. Краплі дощу створювали на листку маленькі водяні стежки, мов обережні малюнки, і це робило налисток ще красивішим.

Так тривало не дуже довго, але цей момент був незабутнім для налистка. Коли дощ закінчився, а останні краплі випарувалися, листочок зітхнув із задоволенням. Він був вдячний за цей непередбачуваний подарунок, який зробив його день яскравішим.

Краплі дощу налисточку нагадали про те, що життя складається з маленьких радощів і митьових втіх. Іноді нам потрібно припинити спішити, подивитися навколо і помітити красу в невеличких речах. Можливо, це всього лише крапелька дощу, але вона може зробити світ яскравішим і налаштувати нас на позитивний лад.

Так що давайте бути як краплі дощу – невеликими, але важливими творцями радості і краси у світі. Дарувати свою увагу, доброту та любов і пам'ятати, що навіть найпростіші речі можуть зробити наше життя багатшим і щасливішим.