Question

Твір мініатюра з числівниками

Answer 1

Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з'їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу.

Після школи йду до дому. Обідаю з бабусею і сідаю виконувати домашнє завдання. Ще раз читаю те, про що йшлося в класі, потім вчу правила, роблю вправи, вчу вірші. Закінчивши уроки, збираю зошити та підручники на наступний день.

Робочий день закінчено. Можна погуляти з друзями.

Answer 2

Літо. Під яскравим сонцем, в спекотний день, дві молоді дівчини гралися на лісовій галявині. Були вони неперевершено красиві – одна блакитними очима, а друга зеленими, обидві з усмішками, як райські квіти. Дружба їх була сильна, а моментів радості разом – несказанно багато.

Їхні улюблені числові гри завжди запам'ятовувалися в їхніх серцях. Вони перелічували квіти на лузі – одна, дві, трицімітрів та чотири – була вже квітка з першим пелюсткою. Котрий кущ калини вищий – чи той з двома квітами, чи той з десятьма? На кожне питання знайдеться відповідь, а захоплюючий сміх завжди виповнював повітря.

І ось настала кінцева гра – "Сховайки" – за тридцять секунд, одна з дівчат мусила приховатися, а інша – знайти її. Весела катастрофа невдовзі настала, адже одна з них не знайшла схованки на дереві, а інша застрягла серед високої трави.

Радість здобутих перемог, кількість захованих разом – три – стала символом цього літнього дня. Їхні душі переплелися, як квітки на лузі, і ніщо не могло розлучити цих друзів.

Такі особливі літні числові спогади – незабутні, як ті моменти, коли дві молоді дівчини були нероздільними – творять справжні драгоцінні мініатюри в їхньому серці.