Question

Твір-опис природи у художньому стилі. 1,5 сторінки

Answer 1

У якому б куточку землі не опинилася людина, рідний край вона не забуде ніколи. І, звичайно ж, у кожного з нас на Батьківщині є улюблений куточок природи. Це найкрасивіше місце, в якому можна побути наодинці з собою. Для мене це ліс з невеликою річечкою. Чому це місце так притягує? Згадую зимові деньки, коли кружляє метелиця, дерева надягають розкішний білосніжний наряд, світить яскраве сонце. Лісова стежка стає світлою і просторою, під ногами хрумтить сніг. Як приємно побродити по такому лісу, помилуватися його красою, зануритися в свої мрії. Прогулянка приводить на прекрасну галявину, де ми часто проводимо час з друзями. Це мій улюблений затишний куточок.

Добре тут побувати і влітку. Ласкаве сонце, блакитне небо, зелена трава. А як прекрасно тут виглядає горобина! З весни до осені вона ошатна. Кожен день ягоди на ній стають все яскравішими. А потім на лісовій галявині спалахують горобинові багаття. Горять вони довго і опромінюють лісову галявину своєю яскравістю. На веселий бенкет прилітають сюди ватаги дроздів. Хіба не приємно насолоджуватися красою такого куточка природи?

Біля горобини здригається своїм листям осика. Всі ми знаємо, що вона постійно тремтить, як тільки з’явиться хоч невеликий вітерець. Тонкий довгий черешок, до якого кріпиться листова пластинка, сприяє такому стану дерева. Вітер крутить листочки осики так, як захоче, тому вона і тремтить. Дивовижне дерево! Здається, що через його рух ліс просто оживає.

Звичайно, в моєму улюбленому лісі можна знайти й інші чудові місця, але саме ця галявинка запам’яталася мені найбільше. Кожен раз я буваю там з великим задоволенням. Дуже важливо помітити красу рідної природи, вдивитися і побачити її таємниці.

Ще хочу зазначити, що поруч з моєю улюбленою лісовою галявиною протікає річечка, біля якої я провела все дитинство. Якщо придивитися, здається, що річка оточується незвичайним мереживом, яке ніби створене руками майстринь. Це дивовижне мереживо створюють берізки і розлогі верби, зарості очерету й тополі. Прийдеш на таку галявинку, ляжеш на траву і дивишся в небо, довіривши власні мрії хмарам, спостерігаючи за тим, як згасають сонячні промені і грають зайчиками в деревах, у воді, у листі.

Улюблений куточок рідної природи — це найпрекрасніше місце для кожного з нас. Це місце заховане від сторонніх очей. Тут можна посидіти в тиші, залишитися зі своїми думками і мріями. А можна посидіти з друзями біля багаття. Природа завжди допомагає нам зрозуміти самих себе. І в рідні краї ми хочемо повернутися знову і знову. Це місце залишиться в серці кожної людини назавжди.

Answer 2

У золотавому обіймі ранкового сонця розгортається неповторна картина природи. Перед очима розпускається мальовничий пейзаж, який здавалося б, пригадує полотно художника, але це дивовижна дійсність, що зачаровує своєю гармонією і вишуканістю. Всюди тут лунає спів пташок, що здавалося б, переплітається в єдиний мелодійний шедевр, який збуджує серце до неймовірних переживань.

Ліс, як чарівна казка, вкривається тоненьким вуаллю роси, що неначе сріблясті сльози, обіймаючи кожен листок, кожен кущ, здавалося б, створюючи блискучий таємничий шлях у світ природи. Дерева, повиті яскраво-зеленим листям, дарують тінь, яка легко лягає на пухнасту траву і стелиться довкола, запашна і прохолодна, змушуючи забути про спеку.

Після дощу, краплини води під сонячними променями перетворюються на іскристі діаманти, що грають всіми відтінками веселки. Вони приховуються серед зелені, спробуючи зберегти свою ніжність від жагучих променів літнього сонця. Але палаюче сонце, мов артист жагучого вогню, розпалює золоті краплини і змушує їх випаровуватися в танці спритних відблисків.

Барвистий світ квітучої природи заворожує від першого погляду. Поля, немов покриваються килимом маків, де кожен квітка, наче червона хмаринка, готова зігріти серце найбільшого сумнівника вогням кохання. Біля річки гордо стоять таємничі вільхи, що ніби літальні дракони, прокидальники чарівних лісових стихій.

Ніжні квітки акації виповзають із затишних зарослей і роблять природу більш чарівною і мрійливою. Аромат вишень приваблює бджолиний гурток, і, кружляючи навколо них, вони утворюють дивовижні медові лінії. Серед стебел гордо підіймаються горішніки, які ловлять мерехтливі промінці сонця та втішають найсміливіших лісових мандрівників своїми смачними дарами.

А на гладенькому поверхні озера пливуть пухнасті каченята, які у своєму безтурботному житті так і не впіймають чарівності свого життя. Водорості немовби танцюють під музику вітру, мерехтливо міняючи свою форму, творячи своїми химерними образами неймовірні уявні сюжети.

Це лише маленька частина того величезного світу природи, який неначе живий, дихає, співає свою безконечну пісню. Сюди хочеться повертатися знову і знову, вдихати свіжий воздух, милуватися красою кожної деталі, позбутися сутолоки буденності та відчути себе єдиною ланкою у незрівнянному ланцюжку життя природи.

Так, цей неземний край, де пробуджується кожна клітина природи під зігрівом сонячних променів, де дихається повною груддю ароматом квітів та свіжості зелені, - це не просто ліс, поля чи озеро,