Question

Скласти твір на тему Життя лісу вночі

Answer 1

Зайшло за обрій сонце. Птахи не співають. Тендітна квіточка закрила свою жовтеньку серединку. Тихо...
Десь дуже далеко чути сову. Все заснуло не пробудним сном.

Answer 2

Ти стоїш перед ним, позаді тебе, видно просторе поле, за яким ледь помітні вогні села.... на небі зовсім не багато зірок, тільки видно місяць, який десь над горизонтом. Перед тобою великий густий ліс, ти майже нічого в ньому не бачиш, тільки де-не-де чути шорох, страх починає заполоняти твоє тіло, тоді ти ще більше починаєш у все вслухатись й бачити небачене, починаєш тремніти з середини... ти робиш крок, інший, і ти вже знаходишся в самій гущі ліса, все навкруги ніби завмирає, ти починаєш йти, шепіт листя в тебе під ногами перебиває всі інші звуки, хоча ти інколи зупиняєшся щоб вслухатись в те що коїться навкруги, ти чуєш кожен звук, ти ніби живеш ним в ту хвилю, ти чуєш птахів, скрип дерев, чуєш шелест листя, чи інколи впаде десь гілка з дерева, а ще те село, собак в ньому які лають, крики людей... ти відчуваєш життя, ти весь в ньому... починаєш рухатись далі, на землі ти майже нічого не бачиш, тільки стовбури дерев, які з`являються перед тобою, ти йдеш, йдеш, місяць вже майже на горизонті, стає де-далі темніше, серце починає ще більше колотитись, тобі здається що ти вже далеко не в цьому світі в якому був ще днем, ти вже весь ніби десь в кращому місці, де ти відчуваєш не якесь фальшиве щастя, а ти відчуваєш його чистоту й щирість... Інколи на дорозі зустрічаються якісь непролазні деревцята, ти починаєш шукати вихід, неможеш знайти його, інколи з кущів може вистрибнути якась тваринка, яка ще більше тебе налякає, страх вже повністю охопив тебе... ти зупиняєшся щоб відпочити на якомусь пеньку... і тут чуєш якийсь шелест, але цей шелест вже незвичайний, на такий як були попередні, ти вслухаєшся в нього й він тобі розповідає про якусь тваринку яка рухається потроху... але тваринка, відчутно що, якась невелика... наближаєстья в туди щоб поглянути, й на відкритому місці, де попадають останні, на цю ніч, промені місяця ти бачиш їжачка, саме такого як бачив в дитинстві в мультиках, на його колючках різне листя, й він почувши тебе зупинився, скрутився колобком й завмер, тут ти ніби вже втрачаєш голову ти бачиш таку красу, що тільки в казках таке бачив до цього моменту, тобі хочеться закричати від щастя... ти весь майже підпригуючи, з переповненими почуттями, ніби-то страху, чи щастя, чи ще чогось там, навіть незнаючи чого, ти йдеш далі... тут ти зустрічаєш якесь невелике озерце, яке живе вже в цьому лісі багато-багато років, присівши біля нього, ти бачиш в ньому місяць на горизонті, якщо довго дивитись то навтіь можна опрокинутись від того що тобі здасться що ти висиш вверх ногами... от тут, біля цього озера, прямо б і заснув би... й навіть нехочеться нікуди йти, нікуди нехочеться повертатись... хочеться насолоджуватись кожною хвилиною цього щастя яке живе, а ми його навіть не помічаємо... ти продовжуєш дивитись на воду, слухаєш, як десь пролетить сова, або пробіжить тваринка, й ти просто щасливий, знаєш що далі, живучи в цьому світі ти завжди знатимеш що є не тільки погане, а й є просто казкове :)

Answer 3

Ніч у лісі - час, коли звичайна тиша дня міняється магією, і цей зелений світ, що збуджує живу думку, відкриває свої двері в невідомий дивний світ життя лісу вночі. Коли вечірні промені заходячого сонця лагідно освітлюють темряву, ліс поступово перетворюється на місце таємничої краси та загадковості.

Тваринний світ пробуджується до життя після виснажливого дня. Ліс стає спогляданою сценою, де кожен персонаж виконує свою роль. Всюди гомонять цикади, а їхні гучні співи доповнюють чарівний звуковий пейзаж. Метелики з'являються з кущів, палітри кольорів їхніх крил мерехтять на світлі місяця. Вони танцюють навколо квітів, збираючи нектар, який додає сил наступного дня.

Сімейства їжаків виходять зі своїх схованок і починають мисливство. Їхні гострі чуття допомагають знаходити комах для поживи, а невеличкі хрюкання стають єдиною мелодією цієї тихої ночі. Над лісовим озером плавають лебеді, утворюючи зоряну симфонію на поверхні води.

Таємничі сови стають патрульними лісу, наділені мудрістю та природнім чуттям дитячого дня. Вони гостро реагують на будь-який звук, допомагаючи зберегти гармонію в лісі вночі. Крик дикого звіра стає знаком безпеки для інших мешканців, адже звук сови - найбільша загроза для ворогів.

А затишні борозни у лісовому гаю стають танцполом для світлячків. Їх світлові сигнали розповідають мовою кодів про кохання, небезпеку та зустрічі. Таким чином, ліс уночі стає величезним музеєм природи, що працює цілодобово.

Такі ночі в лісі є особливим даром природи, коли вона відкриває свої двері людям, щоб спостерігати за магічним дійством, що відбувається тут. Це варто зазирнути у цей світ, адже лише нічний ліс може показати всю його величність, загадковість та неповторність.