Question

ДАЮ 50 БАЛЛОВ Твір-роздум на тему: Вчинки людей на основі побаченого. Ну, надо написать именно ситуацию, к примеру: как мальчик не уступил бабушке место, или как кто-то спас кого-то. И не из интернета

Answer 1

Жив був хлопчик Вова. Він жив в селі і їздив вранці до школи, на автобусі. Люди похилого віку зазвичай їздять на громадському транспорті, і тому їх там багато. Їде собі Вова, їде. В автобус заходить Пожела бабуся. Вова тоді навчався в першому класі і не знав, що потрібно поступатися місцем пенсіонерам. Ось оголошують: "шановні, громадяни, у ступайте місця літнім людям, вагітним жінками, пасажирам з дітьми та інвалідам. Вова подумав:" навіщо мені поступатися місцем, я ж дитина? Підходить до нього бабуся і просить його поступитися місцем. Він не поступається. І каже: "сказали, що поступатися місцем пасажирам з дітьми!" Тут в справу вступив чоловік, він пояснив Вові, що перш за все місця потрібно поступатися людям похилого віку. Вова зрозумів і поступився місцем. Тепер він знає, що місця потрібно поступатися пенсіонерам, обов'язково

Answer 2

Тема: Вчинки людей на основі побаченого.

Швидкий трамвай мчав своїм шляхом, перевозячи звичайних пасажирів у звичайний робочий день. Усі знали, що у трамваї завжди бувають місця для сидіння та стоянки. Але не кожен був готовим допомогти іншим, навіть якщо потреба в цьому нагальна.

Одного разу, у трамваї зайшла старенька жінка зі старенькою сумкою, видно, що їй було нелегко. Вона пильно озирається, намагаючись знайти хоча б вільне місце, де б могла посидіти. Все виглядало звичайно, і багато хто вже звик переглядатися, збрехати собі про втомленість чи болі, щоб лише не уступати своє місце.

Але у трамваї був один хлопчик, літній підліток, який також бачив цю стареньку жінку. Він помітив, як вона намагається триматися на ногах, чинно стримуючи біль. І хоча інші люди спостерігали, він зрозумів, що їй потрібно допомогти.

Моментом пізнання, без зволікання, він підійшов до старенької жінки, усміхнувся і вступив у бесіду з нею. Він зробив це з такою легкістю, ніби вони зустрілися не випадково, але вони знайомі. Таким чином, він надав їй змогу відчути себе впевненіше, а не нав'язав їй свою допомогу.

Не збагнувши справжнього наміру хлопця, інші пасажири почали дивитися на ситуацію. Цей момент став каталізатором – люди почали розуміти, що вони також можуть допомогти. І один за одним, інші пасажири почали пропонувати свої місця, допомагати старенькій жінці.

Враз, трамвай перетворився на справжній витвір доброти, на місце, де люди допомагали одне одному, не чекаючи, поки хтось їм про це нагадає. Всі ці маленькі вчинки стали можливими тому, що один хлопчик побачив потребу і невагомо реагував на неї.

Ця історія нагадує нам, що навіть найпростіші вчинки, які здійснюються на основі побаченого, можуть мати глибокий вплив на оточуючих. Вони можуть надихати і мобілізувати людей, спонукати до доброти та безкорисливої допомоги. А добро, яке робить одна людина, зазвичай відбивається у діях інших, утворюючи ланцюг позитивних впливів у суспільстві.

Таким чином, давайте завжди залишатися уважними до потреб і проблем інших людей, будь-яке маленьке добро може змінити багато речей, а можливо, й врятувати комусь день або навіть життя.