Question

Твір-мініатюра з фразеологізмом пасти задніх

Answer 1

Ось !!!................

Answer 2

У старому містечку, де вулички ткали витканку з минулих століть, жила одна дивовижна жінка, Марія. Всі, хто знав її, приймали її з посмішкою та вдячністю за її теплу душу та велике серце. Марія завжди допомагала людям у біді, була плідною порадницею та вірним другом.

Та була у Марії одна дивна звичка - вона була майстром у пасти задніх. Це стало прислів'ям у містечку, що означало "бути завжди в курсі всіх подій" або "завжди знають, що й коли робити".

Одного разу, коли весняні дощі змивали красу вуличок, у містечку почалися негаразди. Річка виходила з берегів, і будинки загрожувало затопити. Марія, як завжди, була в самому центрі подій. Вона витягнула зв'язок старих карт і, мов справжній оракул, передбачила майбутнє містечка. Запропонувала план дій та організувала місцевих жителів у боротьбі зі стихією.

Марії довіряли, тому всі без заперечень підпорядкувалися її керівництву. Із завзяттям вони відповідали на її команди та здійснювали необхідні заходи. Вона, ніби метелик, перелітала з одного місця на інше, координуючи дії. Її здатність пасти задніх зберегла містечку велику кількість будинків та врятувала багато життів.

Після того дня, прислів'я "пасти задніх як Марія" стало синонімом уважності та відповідальності. Жителі містечка дотепер вшановують пам'ять цієї незабутньої жінки, яка научила їх, що не лише мріяти про зміни, а й діяти та приймати відповідальність за своє майбутнє.