Question

Напишіть переказ 5 клас Минув тиждень, і Вірного вже не можна було впізнати. Шерсть його заблищала, вирівнялася, ноги стали пружними і рівними. Лише вуха звисали на самі очі, завдаючи клопоту цуценяті. Ігор любив гратися з новим другом. Кидав далеко у річку м’яч, а Вірний кидався у воду і швидко-швидко перебирав лапами, аж поки не схопить зубами м’яч і не винесе його на берег. Та не тільки це вмів робити Вірний. Він навчився робити стойку, без дозволу не чіпав їжі і не рвав пух з каченят, як це робили інші собаки. З ранку до пізнього вечора Ігор не розлучався з своїм цуценям, ходив з ним до лісу, купатися на ріку. Вірний ночував у своїй затишній хатці, але кожного ранку, як тільки Ігор виходив з кімнати, щеня завжди зустрічало його радісним помахуванням хвоста, кидалося до ніг і качалося по траві. Так минав час, і Ігор був щасливий. Оце маленьке цуценя так припало йому до серця! Коли одного разу Вірний захворів і перестав їсти, Ігор сидів журний і тихий. І коли Вірний видужав, знову вони ходили у ліс, до річки, хлопчик теж повеселів і почав краще їсти. Мати тільки зітхала, бачачи, як її син захопився цуценям

Answer 1

Минув тиждень, Вірного ніхто не міг впізнати.Він погарнвшав в дуже відризнявся від інших цуценят.Ігор дуже любив гратися з новим другом.Хлопчик навчив цуценя робити стійку, не чіпати їжу та не рвати пух з цуценят.З ранку до ночі Ігор грався із песиком, ходив до лісу або до річки.Коли Ігор вихов із кімнати, щеня радісно зучстрічало хлопчика.Мама не могла нарадітися, як Ігор ставиться до Вірного!

Answer 2

Минуло кілька тижнів, і Вірний зазнав неймовірних змін. Його зовнішність стала майже незрізнимою з того часу, як він з'явився в житті хлопчика на прізвисько Ігор. Шерсть собаки стала блискучою та рівномірною, а його ноги стали пружними та сильними. Єдине, що виділяло Вірного серед інших цуценят, це його звисаючі вуха, які заважали йому бачити іноді.

Ігор зрадів такому зміні в своєму новому другові. Він втікав кидати м'яч у далеку річку, і Вірний завзято бігав за ним, занурюючись у воду та швидко перебираючи лапами, щоб витягти м'яч на берег. Але Вірний не тільки вмів гратися, він також виявився дуже розумним і вихованим собакою. Він навчився стояти на місці без дозволу, не чіпав їжі і не нашкоджував пухнастим каченятам, як це часто робили інші собаки.

Ігор і Вірний стали нерозлучними друзями. Вони проводили разом всі дні, ходили до лісу, купалися у річці і проводили час разом навіть удома. Вірний спав у своїй затишній будці, але кожного ранку, коли Ігор виходив із своєї кімнати, собака зустрічала його з радісним помахуванням хвоста, радісно кидаючись до нього і радісно гойдаючись на траві.

Час летів, але Ігор був щасливий. Маленьке цуценя так сильно приросло до його серця! Але одного разу сталася нещасна подія – Вірний захворів і відмовився їсти. Хлопчик дуже хвилювався та став недовірчивий. Він сидів обурений і сумний, бачачи, як його друг слабшає. Та, на щастя, згодом Вірний одужав, і знову вони разом проводили безліч щасливих моментів, гуляючи та граючись разом.

Мати Ігоря лише зітхала спостерігаючи, як син настільки захопився своїм новим другом. Дружба Ігоря і Вірного стала незрушною, і вони знаходили радість і радість в одній одному, даруючи безмежну любов та ласку, які тільки можуть існувати між хлопчиком і його вірним чотирилапим другом.