Question

Есе з заголовком ''Моя мова калинова '' в ньому треба написати про те як сильно ти любиш свою мову і за що.

Answer 1

Ми-українці. Живемо у вільній і незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира,як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю,щирістю,добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні  співали всі-дорослі й діти, з піснею легше було жити,у ній можна було передати любов і тугу,щастя і радість,свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить.  І навіть коли людина знає багато мов,уміє розмовляти ними,то думає завжди тільки рідною. І земля українська стародавня,така ж давня і наша мова.         Чарівна родюча земля здавна приваблювала завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну,щоб привласнити і щоб панувати на ній , бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові. От і нападали загарбники,а українці боронились і часто гинули у кривавій боротьбі за свою землю. Протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, мова, в селах і містах знову було чути радісну пісню. А коли зазнавав поразки у грізній битві-все занепадало,бо завойовники нав’язували українцям  свою культуру, свою мову і свою владу. Важко було зберегти щось своє,але народ плекав рідну мову в піснях,казках та передавав від роду до роду її, як дорогоцінний скарб,щоб не загинула!

Answer 2

Моя мова калинова: Кохання і вдячність до рідної мови

Моя мова - калинова, барвиста, іскриста, неповторна. Крізь сплетіння слів, як віночок калини, простягається вона, даруючи мені неймовірні почуття. Моя рідна мова - це не просто інструмент спілкування, це частина моєї душі, моєї ідентичності.

Любов до своєї мови в мені прокидався ще з раннього дитинства. Спогади про перші слова, які я вимовив, перші речення, які складав - все це було пов'язано з моєю рідною мовою. Вона стала моїм першим кроком у світ інтелектуального зростання. Кожен новий день, проведений у спілкуванні з нею, допомагає мені розширювати свій словниковий запас, розвивати логічне мислення та поглиблювати свої знання про світ.

Свою мову я люблю за багатство її виразних звуків і мелодійність. Кожен звук, кожне слово - це окрема нота, яку я можу поєднувати в мелодійні фрази. Вона дозволяє мені передати свої думки, почуття, емоції з неперевершеним виразом. Щоразу, коли я говорю на своїй мові, мене охоплює внутрішній теплий дотик батьківської землі.

Але моя мова - це не тільки мелодія, вона - цілий світ культури і традицій. В ній закладено століття мудрості, історії мого народу, колективний досвід поколінь. Вивчаючи рідну мову, я занурююся в багату спадщину, яка збагачує моє бачення світу. Вона допомагає мені зрозуміти своїх предків, відчути зв'язок із минулим, а також відчути свою відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Інша причина, за яку я надзвичайно люблю свою мову, - це її універсальність. Із нею я можу спілкуватися з рідними, друзями, однодумцями, а також з людьми з різних куточків світу. Мова об'єднує нас, допомагає розширювати горизонти і збагачуватися культурним обміном. Ця спільність розуміння дарує мені почуття гармонії і злагоди в світі.

Також не можу не згадати про те, як моя мова впливає на моє мислення. Вона формує мої думки, мої переконання, манера бачити проблеми і шукати рішення. Саме завдяки мові я можу адекватно висловити свої ідеї, аргументувати свої погляди, впливати на інших людей.

Тож я завжди пильно стежу за своєю мовою, дбаю про її чистоту та правильність використання. Я пишаюся нею і прагну вдосконалювати свої вміння володіння нею кожен день.

Моя мова калинова - це моє найбільше скарбниця. Я вдячний їй за усе, що вона дає мені - за різнобарвність слова, за національну ідентичність, за зв'язок із минулим та моїм корінням. Нехай моя мова завжди звучить яскраво, як калиновий квіт, і несе з собою мою любов до світу та рідної землі.