Question

Помогите пожалуйсто Напишіть твір мініатюру в художньому стилі на тему Мова - засіб установлення добрих стосунків між людьми. ПОМОГИТЕ ДО 19:00

Answer 1

Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Народ, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова — це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, хто не любить рідне слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім'я людини. Бо мова нерозривно пов'язана із нашою свідомістю. Разом із усталеною символікою мова — чи не основний елемент нашої державності. Це те, що ми одержали у спадок від наших пращурів, це — перлина вікової мудрості.
Мені здається, що мова — це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок зі своєю нацією. У мові втілюється голос дитинства, голос рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу.
Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, вздгалі існувати. І обов'язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни — дбайливо збагачувати та плекати свою мову.

Answer 2

Мова мовчить не може. Вона витає у повітрі, наче метелик, спокушаючи слухача своїми крильцями і промовляючи беззвучні слова. Але лише коли люди навчаються розмовляти тією мовою, вони сприймають один одного належним чином.

Серед зелених гаюватих галявин стояла велична старовинна лавка. Вітерцем повіваючи, листочки летіли навколо, як маленькі танцівниці, роблячи свої найкрасивіші виступи. А на лавці сидів хлопчик з темними кучерявими волоссям та усміхненими очима.

Поруч із хлопчиком зупинилася дівчинка. Вона мала чарівні яскраві очі, схожі на рясні квіти, які розпускаються вранішньою росою. Її весела посмішка була сонцем у хмарних днях.

• Привіт! - сказала дівчинка, нахилившись до хлопчика. - Я Соня.

• Привіт, Соня! Я Максим, - відповів хлопчик, виглядаючи здивовано та трохи застиджено.

Так почалося їхнє знайомство, і розмова між ними була легка та непринуждена. Вони дізнавалися одне про одного, розповідаючи історії зі своїх життів. Мова стала мостику між двома дитячими душами, які раніше були незнайомими.

• Моя мама готує найсмачніший пиріг з яблук, - похвалилася Соня.

• У нас у дворі завжди грають у футбол, можеш приходити, - запропонував Максим.

Так, крізь слова, вони зближувалися, знаходили спільні інтереси і раділи один одному. Своєю мовою вони встановили зв'язок, який неможливо було зламати.

Соня виявилася чудовим розповідачем казок, а Максим - відмінним слухачем. Вони дружили кожного дня, ділілися радістю та сміхом, які щиро звучали на їхніх гаюватих галявинах.

Їхні батьки помітили, як змінилася їхня дитина. Вона стала ще щасливішою та жвавішою, а їх дружба стала прикладом для багатьох інших.

Мова - це не просто набір слів. Вона - магія, що вміє злічити серця разом, надіслати посмішку незнайомцю та стати мостом між ними. Коли люди вміють говорити одне з одним правильною мовою, вони побудують непохитні стосунки, які переживуть випробування часу.

Тому нехай мова завжди буде засобом установлення добрих стосунків між людьми, а серцям нехай буде відкритими, наче гаюваті галявини, щоб легко розмовляти та танцювати на хвилях слів.