Question

Скласти казку про живі книги​

Answer 1

Була на світі дівчинка, яка дуже любила читати. Її батьки навіть зробили їй маленьку бібліотеку, у якій було десь з 50 книжок. Кожного року їй купували нові книги, а старі, які вона вже прочитала, продовжували стояти без діла. Кожного разу, коли дівчина засинала, її книги ніби становилися живими - вони могли розмовляти, пересуватися з одного місця на інше. Усі нові, непрочитані книги не хотіли знайомитися зі своїми попередниками - вони вважали себе цікавішими за них, тому завжди ображали їх. Уся бібліотека ніби розділилася на два табори - старий та новий. Завжди йшли суперечки між ними, кожен із них хотів показати, що вони - не слабші за супротивника. Кожного ранку дівчина вгамовувала свої книги, і говорила, що кожна із них - по-своєму унікальна та цікава, і що не можна сказати, що одна - краща за іншу. Вона однаково любила свої книги, це - її скарб, який вона нікому віддавати не збирається.

Answer 2

Одного разу, в маленькому селі, де жили щасливі жителі, сталася дивовижна історія. В селі була стара, та чарівна бібліотека, де зберігалося безліч старих книг. Але ніхто не знає, що саме ці книги були особливими – вони були живими!

Коли вночі в усіх домівках спали мирним сном, з бібліотеки летіли магічні іскри, і книжки оживали. Кожна з них мала свою унікальну особистість і свою історію.

Найдрібніша з книжок, "Казкова казка", була маленькою феєчкою з фіолетовими крильцями. Вона могла здійснювати бажання кожної дитини, яка її читала. Коли маленькі хлопчики і дівчатка читали цю книжку, вони потрапляли у світ казок і пригод, де долали небезпеки і здійснювали мрії.

Існувала також велика книга "Мудрість століть". Це був дуже старий та мудрий чоловік з довгим сивим бородою. Він допомагав усім дорослим знаходити відповіді на складні питання і розв'язувати проблеми. Люди зверталися до нього, коли шукали поради або хотіли знайти відповіді на складні життєві питання.

Однак не всі книги були добрими. Була одна підступна книга, яку називали "Темні чари". Ця книга зберігала в собі силу злого чарівника, і коли хтось невпевнений у собі або злісний її читав, вона змушувала його вчиняти погані дії. Тому жителі села оберігалися від неї і не дозволяли маленьким дітям брати її в руки.

Але найбільше з усіх боялися загубити чарівну книгу "Дружба назавжди". Вона об'єднувала всіх і примножувала добро. Її сторінки ніколи не закінчувались, і тому кожна нова дружба збагачувала світ. Коли двоє друзів читали цю книгу разом, їхні серця наповнювалися радістю, а зв'язок між ними ставав надзвичайно міцним.

Так от, в тих краях жили живі книги, які надавали допомогу та надію кожному, хто їх читав. Вони нагадували жителям села, що магія буває всюди, навіть у старих забутіх сторінках. І так книги продовжували жити вічно, радуючи дітей та дорослих, які завжди знайдуть у них частинку себе і своїх мрій.