Question

Написати казку на тему БЕЗБАРВНІСТЬ МОВИ ТА ЗНИКНЕННЯ СИНОНІМІВ ( щоб ні у кого такої не було

Answer 1

Відповідь:

колись у країні Мова сталася сварка слово "дівчинка" і синонім посварилися через те що і та ,і той хотіли стати у реченнію. Синонім не потерпів такої зневаги  і забравши всю свою сім"ю пішов. Відтоді караїна мова стала безбарвною все і всюди було майже однакове дуже тужили слова за своїми братами синонімами.

- Треба повернути синоніми, - сказав іменник.

- Без нього і мова не мова, - сказав займеннік, -  про мене зовсім забули бо я з наим завжди працюю.

Так, так,треба повернути синонім.

 Після наради всі вирушили шукати синонім. Слова вмовили Його повернутися, не вірете? Ачи написав би я твір без них?

Answer 2

Казка про Казковий Країни Розмовушів

Жила-була казкова країна, яка зветься Розмовуші. У цьому казковому світі всі мешканці говорили мовою кольорових відтінків, а кожне слово мала свої синоніми, які рясно прикрашали їхні барвисті розмови. Усі жителі Розмовушів були щасливими, адже слово завжди виражало їхні почуття точно й змістовно.

Одного дня, до Розмовушів, з'явився маленький хмарочка-Забунишка. Він був дуже засмучений, адже відмінював всі слова лише у двох відтінках - сірому та чорному. Коли він говорив, всі довкола засмучувалися і не розуміли, що хоче сказати Забунишка.

"Як же мені вдатися у Розмовушів?" - грустним голосом думав Забунишка. Його серце боліло від безбарвності мови, і він бажав знайти синоніми для всіх слів, але не знаш ніде жодного.

Одного разу Забунишка зустрів мудрого Совуленя, яке жило у великому дереві серед Розмовушів.

"Чому ти такий засмучений?" - запитала Совуленя, глянувши на Забунишку своїми мудрими очима.

"Я не знаю синонімів для своїх слів, і всі мене не розуміють," - зітхнув Забунишка.

Совуленя усміхнулося та сказало: "Ти не самий перший, хто зіткнувся з цією проблемою. Але якщо хочеш, я допоможу тобі знайти різнобарвні слова для твоїх думок."

Забунишка зрадів і став зустрічатися з Совуленям щодня. Вони разом літали над Розмовушами та спостерігали за їхніми розмовами. Совуленя показувало Забунишці, якими різнобарвними словами можна замінити звичайні, щоб вони набули нових відтінків і змісту.

З кожним днем Забунишка став все вправніший у знаходженні синонімів. Він розмовляв із задоволенням, і його мова стала такою ж яскравою, як у всіх Розмовушів. Жителі країни з радістю спілкувалися з ним і вдячно відчували сили слова, яке може виражати їхні почуття навіть глибше, ніж раніше.

Совуленя було дуже радо за свого друга Забунишку. І хоча воно само було мудре, йому було приємно допомагати іншим у навчанні мови.

Так пройшло багато часу, і тепер Розмовуші стали справжнім казковим краєм, де кожне слово звучало, наче палітра художника. А Забунишка став великим мовцем, що знаходив найкращі слова для кожної думки.

І з того дня всі у Розмовушах зрозуміли, що безбарвність мови та зникнення синонімів - це неприємна річ, адже слова мають велику силу і можуть змінювати світ довкола нас. Казковий Край Розмовушів навчив нас, що багатство мови - це багатство духу, і варто піклуватися про нього, як про найцінніше скарбницю.