Question

Допоможіть написати міні твір на тему "роки вітчизняної війни" дуже дякую, дам 20 баллів​

Answer 1

Ответ:

Їхні очі бачили сотні битв, а руки робили тисячі пострілів. Вони – це історія Української держави в емоціях. Вони – це ветерани Другої світової війни. Ми цього не бачили, але можемо почути про це зі спогадів тих, хто героїчно боровся за перемогу.

Володимир Волобуєв: «Коли почалася атака, ми зрозуміли, що по танку ведеться вогонь із усіх видів зброї»

Володимир Волобуєв, нині він голова Запорізької міської організації інвалідів війни та збройних сил, до лав Червоної армії вступив у 1943 році. Склав присягу в Сталінграді. Протягом Другої світової війни воював на Смоленщині, в Білорусі, Латвії та Литві. Брав участь, зокрема, в операції звільнення Білорусі «Багратіон», у штурмі Кенігсберга (нині Калінінград).

Ветеран зустрівся з війною у свої 15 років, лишень закінчивши сім класів. Із учнями школи рвали черешні у саду під Мелітополем, коли почули про війну.

Answer 2

Роки Вітчизняної Війни

Та йшли роки, обвінчані горем та славою, коли наша рідна земля стояла на межі виживання. Тихі гаї перетворились у запалені боїща, а блакитне небо стало свідком багатьох трагедій і подвигів. Роки Вітчизняної Війни – це сторінка в історії, що переповнена самопожертвою, мужністю та незламним духом українського народу.

Почалась Вітчизняна Війна тихим літом 2014-го, коли країна переживала час надзвичайних випробувань. Відчайдушний протест переріс у масштабну війну, що розділила країну на дві ворожі табори. Земля, на якій жили наші предки і яку ми пишалися називати Вітчизною, перетворилась на поле битви.

Упродовж наступних років сили зіткнулися у запеклих боях, кожен день став випробуванням для усіх українців. Війна забрала в жертву тисячі невинних життів, а гірка втрата брат за брата навіки змінила життя мільйонів людей.

Але ті роки також показали нам справжніх героїв. Звичайні люди стали нескореними воїнами у цій нерівній боротьбі. Захищаючи свою землю та гідність, вони вчили нас мужності та жертовності. Не складно здогадатися, що головною силою була наша єдність, коли мільйони українців об'єднали свої серця та долі.

І ось, нарешті, прийшов день перемоги. Роки Вітчизняної Війни завершилися, залишившись на віки у наших серцях. Ми змогли зберегти свою землю, відстояти право на незалежність і показати світу нашу гідність. Це була дорога перемога, заради якої ми заплатили велику ціну, але вона зробила нас сильнішими та об'єднанішими.

Роки Вітчизняної Війни стали важливим уроком для нашого народу. Ми пережили випробування, які поставили нас перед вибором: здаватися чи йти далі. Ми обрали боротися, залишати своєю, і ця воля надихає нас й досі.

Запам'ятаймо завжди роки Вітчизняної Війни, не для того, щоб нагадувати собі про страхіття війни, а для того, щоб не забувати мужності і жертовності людей, які встали на захист своєї країни. Нехай ця сторінка в історії нагадує нам про те, на що здатний український дух, коли ми єдині та незламні.

Нехай Вітчизняна Війна буде нагадуванням про те, що мир є найвищою цінністю, а збереження його потребує зусиль кожного з нас. Віддячімо героям, зберігаючи їхні імена в серцях і прагнучи будувати мирне та процвітаюче майбутнє для нашої Вітчизни.

Бо тільки пам'ять про минуле надихає нас на великі справи у майбутньому. Нехай роки Вітчизняної Війни завжди нагадують нам, що є така сила, яка з'єднує нас – сила віри у краще, сила єднання та непохитної волі стати правдивими захисниками своєї Вітчизни.