Question

Твір у худ. стилі "Дорога до школи"​

Answer 1

Ответ: Одного чудесного ранку я не поспішаючи чимчикував до школи була зима надворі було дуже красиво пухкий сніжок вкривав дерева, землю, кущі. На небі жодної хмаринки мені радісно усміхається сонечко яке супроводжувло мене до школи

Объяснение:

Answer 2

Ответ:Сьогодні Дениско їде до школи

Й щоб не приспати він поставив годинник на 7:00

Але пропав

Й по дорозі він пройшов магазин й зайшов до школи

Объяснение:

Answer 3

Яскраве сонячне ранку промені красою ніжною вкрили мої очі. Відчувши на своїй шкірі перші промени весняного сонця, я поспішно вийшов зі свого затишного домівки. Подих свіжого повітря наповнював мої легені, а серце билося радісно від очікування нових пригод.

Відкриваючи ворота, я крокував вулицями нашого маленького містечка. Всюди царував дзвінкий сміх дітей, які з радістю поверталися до шкільних буднів після довгої зимової перерви. Маленькі школярі з бліскучими ранцями на спинах бігали поруч зі своїми батьками, які супроводжували їх до дверей навчальних закладів.

Я ставав на зупинці, де шуміли величезні дуби, із запахом свіжого листя. Чекаючи шкільний автобус, спостерігав за безліччю машин, що проїжджали повз мене. Невеликий транспортний засіб зупинився переді мною, і я увійшов до нього з нетерпінням.

Дорога до школи була пригодами і відкриттями, які чекали на кожному кроці. Від гучних розмов пасажирів до чарівного видовища, яке розгорталося за вікнами - красивих садів, живописних полів і горизонтів, що втілювалися в картинах навпроти.

Я спостерігав за людьми, які поспішали на свої роботи, дбайливо стежили за своїми дітьми або просто насолоджувалися мирним ранком, смакуючи каву в руці. Шум міста, суєта й енергія, які нас оточували, підкреслювали таємничість та чарівність нашого життя.

Нарешті, автобус довіз мене до школи, і я ступив на знайому землю. Радісно зустріли мене однокласники, які з нетерпінням чекали початку навчального дня. Уроки, зустрічі з друзями, нові знання - все це стало частиною мого дорослого світу.

Але найкраще на шкільній дорозі було не тільки отримання знань, а й почуття солідарності і спільності з однолітками. Ми проходили цю дорогу разом, поділяючи радощі та турботи, допомагаючи один одному у складних ситуаціях.

Так проходили дні, тижні, місяці - ми ростемо, міцніємо й розкриваємо свої таланти на шкільній сцені. Кожна дорога до школи була відмінною казкою, наповненою новими враженнями та незабутніми моментами.

Тому, коли вечір сонячний знову вкриває мої очі своїми променями, я з нетерпінням чекаю наступного ранку, щоб знову пройти свою дорогу до школи і зберегти у пам'яті цей неперевершений час свого життя.